Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №205/18886/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/18886/25

Номер провадження 3/205/155/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Грона Д. С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 861758 від 30.11.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , 30.11.2025 о 16 год 25 хв, знаходячись в торгівельному кіоску, розташованому за адресою: вул. Юрія Кондратюка, буд. 4, м. Дніпро, здійснювала реалізацію цигарок без наявності ліцензії.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 861758 від 30.11.2025 долучено такі матеріали:

-копія рапорту ДОП СП ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про виявлення адміністративного правопорушення та складення протоколу;

-копія протоколу огляду та вилучення речей від 30.11.2025, відповідно до якого дільничний офіцер поліції СП ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області вилучив у ОСОБА_2 добровільно ним видану пачку цигарок «KING» без марки акцизного податку, процесуальну дію проведено з 16:35 год до 16:45 год 30.11.2025;

-копія пояснення ОСОБА_2 про те, що 30.11.2025 о 16:25 год він в торгівельному кіоску в м. Дніпро вул. Ю. Кондратюка, 4Б, придбав одну пачку цигарок «KING», після чого його зупинили працівники поліції, яким він добровільно видав вказану пачку цигарок;

-фотознімки без позначок та підписів із зображеннями кіоску без назви, чоловіка, який тримає в руках одну пачку тютюнових виробів, та пачки цигарок «KING»,

-копію постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07.10.2025 у справі № 205/13675/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 4 ст. 156 КУпАП, ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи своєчасно повідомленою про місце і час судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по сутті у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Згідно вимог п.9 розділу ІІ вказаної Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:

у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Диспозиція ч. 2 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов`язані з отриманням доходу у великих розмірах.

У протоколі ВАД №861758 від 30.11.2025 зазначено про реалізацію цигарок ОСОБА_1 без наявності ліцензії.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» (ст.2,3) встановлено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п.2 Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Отже, для встановлення самого факту провадження господарської діяльності, тобто діяльності з систематичного продажу певних товарів, слід довести факт їх неодноразового продажу, оскільки одноразовий продаж певних товарів не свідчить про провадження торгівельної діяльності особою, бо не доводить діяльності з продажу товару, як певного процесу, що охоплює неодноразовий їх продаж.

Відповідно до ст.164 КУпАП суб`єктом правопорушення можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб`єктами господарської діяльності та здійснюють її з порушеннями встановлених вимог.

Отже, у справах вказаної категорії обов`язковому доказуванню підлягають:

1) статус суб`єкта господарської діяльності в особи, що притягається до адміністративної відповідальності;

2) факт провадження господарської діяльності певного виду,

3) нормативна вимога щодо обов`язкового ліцензування конкретного виду господарської діяльності або одержання документа дозвільного характеру

4) факт не отримання зазначеним суб`єктом певного виду ліцензії або документа дозвільного характеру.

Щодо доведення усіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, суд зазначає про таке.

Належним доказом статусу суб`єкта господарської діяльності є офіційні документи, що засвідчують факт державної реєстрації фізичної або юридичної особи як суб`єкта господарювання. Таким документом згідно ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зокрема, може бути витяг (виписка) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських.

Проте така інформація щодо ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутня.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на робочому місці в торгівельному кіоску коли здійснила продаж цигарок, проте не з`ясовано чи має ОСОБА_1 трудові відносини з роботодавцем і яким саме.

Дії ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковані уповноваженою собою за ч. 2 ст. 164 КУпАП, проте в графі «склад та суть правопорушення» не вказано, чи притягалась ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за аналогічне правопорушення.

Також уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що пояснення особи, яка притягається до відповідальності по суті порушення додаються на бланку пояснення, проте фактично такі пояснення не додані до матеріалів справи.

З доданої до протоколу роздруківки фотознімку торгівельного кіоску неможливо встановити адресу його розташування та хто саме здійснює в ньому діяльність.

Суд також звертає увагу на те, що пачку цигарок було вилучено працівником поліції у громадянина ОСОБА_2 та пояснення останнього про придбання вказаної пачки саме у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , працівником поліції не перевірено та не підтверджено жодним доказом, як і той факт, що продаж сигарет вказаному громадянину здійснила саме ОСОБА_1 .

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права самостійно редагувати фабулу адміністративного правопорушення, права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.7, 245, 247, 251, 265, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Денис ГРОНА