Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №203/8001/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/8001/25

Провадження № 2/0203/631/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Пилипенко А.С.,

за участю представника позивача – Невойси О.В.,

відповідачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, –

встановив:

04 листопада 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернулось Центральне управління соціального захисту населення ДМР з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 квітня 2022 року відповідачка подала до Центральне управління соціального захисту населення ДМР заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, на підставі якої їй було призначено відповідну допомогу в розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з 01 березня 2023 року строком на 6 місяців. В подальшому виплати автоматично продовжено на чергові шестимісячні періоди згідно п. 131 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2023 року № 1226 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб» Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було доповнено положенням про те, що допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень). Відповідачка має у власності нерухоме майно в м. Дніпро, у зв`язку з чим вона втратила право на одержання цієї допомоги, а виплачена допомога у розмірі 26 000 грн., отримана в період з 01 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року була одержана неправомірно, без належних правових підстав. Відповідачці було направлено листи з вимогою про повернення вказаної переплати, проте відповідачка в добровільному порядку не бажає повертати безпідставно отримані кошти, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідачки на користь позивача надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 26 000 грн., а також стягнути судові витрати по справі (а.с. а.с. 1 – 8).

Після надходження відповіді № 1982108 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 40) та відповіді № 1982176 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (а.с. 41), ухвалою судді Центрального районного суду м. Дніпра від 07 листопада 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 42).

В судове засідання 05 грудня 2025 року з`явились представник позивачка та відповідачка.

Представник позивача в судовому засідання наполягала на задоволенні позовних вимог з мотивів, зазначених в позовній заяві.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказувала, що їй ніхто не повідомляв про втрату права на одержання соціальної допомог, а також про те, що вона має надати якість документи для припинення виплат. Вона є особою похилого віку, перебуває у скрутному матеріальному становищі і не має коштів для повернення соціальної допомоги, як цього вимагає позивач. Щодо квартири, право власності на яку зареєстроване за відповідачкою, вона пояснила, що фактично її придбав та проживає там її син.

В судовому засіданні було досліджено докази у справі та оголошено перерву до 12 січня 2026 року для одержання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судове засідання 12 січня 2026 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Судом було досліджено відповідь № 2109031 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Розгляд цивільної справи було завершено.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1202-5001107052/9914 від 16 квітня 2022 року зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

18 квітня 2022 року позивачка звернулась до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою № 2294 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (а.с. 18).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 20 квітня 2022 року відповідачці призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року у розмірі 2 000 грн. щомісячно відповідно до положень Порядку № 332, що також підтверджується повідомленням про надання допомоги переміщеним особам на поживання (а.с. а.с. 23 – 24).

В подальшому позивачем відповідачці допомога надавалася відповідно до п. 3 Порядку № 332 у розмірі 2 000 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою про отримання допомоги. Згідно вказаної довідки відповідачці нараховувалась допомога з березня 2022 року по вересень 2024 року (а.с. 37).

Відповідно до Рішення про встановлення обсягу надміру виплачених сум допомоги від 14 жовтня 2024 року встановлено, що за період з 01 вересня 2023 року по 30 вересня 2024 року у відповідачки утворилась переплата в сумі 26 000 грн. у зв`язку з тим, що вона має у власності житлове приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень) (а.с.28).

29 жовтня 2024 року, 28 січня 2025 року, 27 березня 2025 року та 15 серпня 2025 року позивач звертався до відповідача з листами про повернення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі у сумі 26 000 грн. (а.с. а.с. 30 – 36).

Надання допомоги внутрішньо переміщеним особам ведеться відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (далі Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку (у редакції, що діяла на час звернення відповідача із заявою про надання допомоги) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 204.

Згідно п.2 Порядку (у редакції, що діяла на час звернення відповідача із заявою) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень; для інших осіб – 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до п.9 Порядку (у редакції, що діяла на час звернення відповідача із заявою про надання допомоги), список внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 2 формується органами соціального захисту населення на підставі поданих заяв після проведення перевірки інформації та подається державному підприємству Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики.

За технічної можливості централізоване нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі сформованого Мінцифри переліку, сформованого органами соціального захисту населення списку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, та заяв, поданих через Портал Дія.

Відповідно до п.10 Порядку (у редакції, що діяла на час звернення відповідача із заявою про надання допомоги) Державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики" на підставі списків, отриманих від органів соціального захисту населення або централізованого нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідно до абзацу другого пункту 9 цього Порядку, щомісяця до 2, 12 і 22 числа формує Реєстри внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку через АТ Ощадбанк на банківський рахунок (за стандартом IBAN) у банку, в якому відкрито рахунок одержувача.

Надані відповідачкою відомості в заяві про призначення допомоги відповідали вимогам зазначеного Порядку, у зв`язку з чим їй правомірно було призначено допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2023 року № 1226 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб» було визначено додаткові умови надання допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Так Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було доповнено положенням про те, що допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень) (підпункт 5 пункту 7 Порядку).

Відповідачці дійсно належать по праву власності квартира АДРЕСА_3 загальною площею 41,8 кв.м., житловою площею 21 кв.м. (а.с. а.с. 25, 50).

Таким чином, отримання відповідачкою у період з 01 вересня 2023 по 30 вересня 2024 року допомоги внутрішньо переміщеній особі здійснювалось без належних правових підстав.

Згідно п.11 Порядку у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Разом з тим у ст.1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Судом встановлено, що отримані відповідачкою кошти у розмірі 26 000 грн. є допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам, тому питання повернення вказаних коштів регулюється саме ст.1215 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у свої й постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15 дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі.

Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц дійшов висновку, що рахунковою помилкою може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Судом встановлено, що доказів отримання відповідачкою допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01 вересня 2023 року по 30 вересня 2024 року в розмірі 26 000 грн. внаслідок недобросовісності відповідача матеріали справи не містять, і на такі обставини позивач у позові не посилається. З будь-яким повторними заявами про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам після внесення змін до Порядку її надання відповідачка не зверталась, навпаки продовження виплат їй здійснювалось автоматично.

Доказів про набуття відповідачкою 26 000 грн. у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини представник позивача не посилається.

Судом встановлено, що відповідачці позивачем нарахована допомога у період з 01 вересня 2023 року по 30 вересня 2024 року помилково, оскільки позивачем не було встановлено, що змінились умови надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, і відповідачка як власник нерухомого майна на території, яка не є окупованою, більше не має права на одержання цієї допомоги.

Вказана помилка не пов`язана з розрахунком суми допомоги, а тому не є рахунковою.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Казарін проти Італії» (заява № 4893/13) у разі, коли держава фактично вже надала людині соціальну допомогу, її перерахунок і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані ст.1 Протоколу 1 Конвенції.

Виходячи з наведеного вище, судом не встановлено підстав для повернення безпідставно набутої допомоги, встановлених ст.1215 ЦК України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, витрати зі сплату судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд –

вирішив:

У задоволенні позову Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам – відмовити.

Сторони по справі:

позивач – Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ - 42788347, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд. 39/41.

відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 27.01.2026 року.

Суддя С.В. Єдаменко