Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №175/3537/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/3537/25

Провадження № 2/175/891/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретареві судового засідання Кальченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Акціонерного Товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 56952,73 грн. за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 24.06.2021 року та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 24.06.2021 року.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 21.07.2024 року має заборгованість – 56952,73 грн., яка складається з 45528,58 грн. – заборгованість за кредитом, 11424,15 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом. Тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно наданої заяви просив справу розглянути без його присутності в порядку спрощеного провадження та повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Надала до суду заперечення на позовні вимоги, за якими вказала, що дійсно уклала кредитні відносини із позивачем на 5000,00 грн. проте стверджує, що банк, без її згоди збільшив кредитний ліміт. Відповідачка стверджує, що не мала постійного сталого заробітку, а тому використовувала кредитні кошти для придбання на них ліків та продуктів харчування.

Потім вказала, що вклала кошти у запропоновані їй торгові угоди в мережі Інтернет. Вказує, що наразі проходить лікування, яке коштує значних коштів, а тому не може сплачувати борги вчасно.

Просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 21.07.2024 року має заборгованість – 56952,73 грн., яка складається з 45528,58 грн. – заборгованість за кредитом, 11424,15 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом. Тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів.

Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином судом встановлено та не заперечується ОСОБА_1 , що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, які отримала наданих позичальнику у кредит.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення платежів за кредитним договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість.

Щодо застосування строків позовної давності слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно дост.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) з 12 березня 2020 року на всій території України введено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

Тобто вказаний Закон установлює, що під час дії карантину, строки, визначені статтею 257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, а тому у разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Крім того Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ (далі - Указ) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Пунктом 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Виходячи з ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. (частина четверта статті 267 ЦК України).

У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Кодексу.

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

На підставі викладеного можливо зробити висновок, що якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.

Отже, судом не можуть бути застосовані строки позовної давності у цій цивільній справі.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст.ст. 526, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 24.06.2021 року у розмірі 56952,73 грн., яка складається з 45528,58 грн. – заборгованість за кредитом, 11424,15 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570) суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

.

Суддя О.М.Бойко