Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №932/20203/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Провадження № 1-КП-932-22-26

Справа № 932/20203/25

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Шевченківський районний суд

міста Дніпра

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миколаївка, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого на підставі ст.89 КК України,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, (внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025047170000082 від 11.08.2025),-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2025 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» у приміському електропоїзді сполученням Апостолове-Дніпро-Лоцманський, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, маючи умисел та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, та бажаючи настання вказаних наслідків, наніс потерпілому ОСОБА_5 три удари кулаком правої руки в область щелепи зліва, від яких потерпілий не втримав рівновагу та впав спиною на землю.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, схилився над потерпілим ОСОБА_5 та наніс останньому три удари кулаком правої руки в область щелепи зліва, тим самим спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої щелепи зліва в області кута, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш, як 21 день).

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні.

Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав повністю та пояснив, що 10.08.2025, він знаходився у приміському електропоїзді сполученням Апостолове-Дніпро-Лоцманський. В потягу також перебував раніше незнайомий йому ОСОБА_5 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння висловлювався нецензурною лайкою. З цього приводу він підійшов до нього та зробив йому зауваження. Останній виразився на його адресу нецензурною лайкою. Приблизно о 19 год. 00 хв., на станції «Зустрічна», він та потерпілий вийшли. Він, бажаю з`ясувати з ОСОБА_5 стосунки із-за раніше виниклого конфлікту, підійшов до потерпілого і став з ним розмовляти. Однак, той знову почав виражатися на його адресу нецензурною лайкою. Після цього він три рази кулаком вдарив потерпілого в щелепу, від чого той впав на землю. Потім він схилився над ОСОБА_5 та ще три рази вдарив кулаком в область щелепи. В скоєному щиро кається, просить суворо не наказувати.

А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2025, відповідно якого потерпілий ОСОБА_5 на фотознімку №4 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 10.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», спричинила йому тілесні ушкодження ( а.с.25-28);

-протоколом огляду від 23.09.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого було огляднуто відеозапис на якому потерпілий ОСОБА_5 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 10.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», спричинила йому тілесні ушкодження ( а.с.29-31);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.09.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого потерпілий ОСОБА_5 показав та розказав механізм та спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 (а.с.32-37);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2025, відповідно якого свідок ОСОБА_6 на фотознімку №2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 10.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження (а.с.52-55);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого свідок ОСОБА_6 показав та розказав механізм та спосіб спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 (а.с.56-61);

-висновком експерта № 3241-е від 28.10.2025, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої щелепи зліва в області кута – спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою напівжорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область нижньої щелепи, яким могла бути і рука стиснута в кулак або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінична лікарня ім.І.І.Месникова» ДОР», тобто і в термін на який вказує обстежуваний та вказано дізнавачем в постанові. За своїм характером виявлене тілесне ушкодження відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя, згідно пунктів 2.2.1 та 2.2.2 «правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 – термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно не є характерним для спричинення при падінні з висоти власного зросту (а.с.65-67).

-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.12.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого обвинувачений ОСОБА_4 показав та розказав механізм та спосіб спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (а.с.108-111);

-додатковим висновком експерта № 3681е від 12.12.2025, відповідно якого локалізація та характер виявленого тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує потерпілий ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту за його участі. Локалізація та характер виявленого у ОСОБА_5 тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує підозрюваний ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі (а.с.117-119).

Суд вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Відповідно до ст.349 КПК України, інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення не досліджені у судовому засіданні, у зв`язку з визнанням їх дослідження недоцільним, оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, ні прокурор, ні потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин та фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 віднесене до категорії нетяжкого злочину, а також особу обвинуваченого, який є особою, яка не має судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України. Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4 злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який в скоєному щиро розкаюється, та також враховуючи думку потерпілого, висловлену у його заяві, який просив не позбавляти обвинуваченого волі, суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання і на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.369-371, ст.ст.373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов`язавши його відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Шевченківського районного суду ОСОБА_1

міста Дніпра