Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №587/3506/25 — Сумський апеляційний суд

Справа № 587/3506/25

Номер провадження 22-ц/816/1464/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Замченко А.О. (суддя-доповідач),

суддів – Собини О.І., Петен Я.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Талденко Оленою Володимирівною

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 листопада 2025 року в складі судді Гончаренко Л.М., ухваленого в м. Суми,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

22.07.2025 ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 12.02.2023 між товариством і відповідачем укладено договір про надання кредиту №459868-КС-001, відповідно до умов якого останньому було надано грошові кошти в розмірі 15000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, за що ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати 1,16103334% за кожен день користування кредитом. Відповідач, належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, не виконав, у зв`язку з чим станом на 22.06.2025 у нього утворилася заборгованість у розмірі 27690 грн 17 коп., з яких: 12196 грн 86 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 15493 грн 31 коп. - прострочена заборгованість за відсотками.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19.11.2025 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 27690 грн 17 коп. заборгованості за кредитним договором від 12.02.2023 №459868-КС-001 та 2422 грн 40 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Талденко О.В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не заперечує факт укладення договору позики, але документи були надіслані йому після підписання оферти. При цьому зауважує, що позичальник порушив порядок черговості погашення платежів, що призвело до штучного збільшення заборгованості за тілом кредиту та необґрунтованого завищення процентів за користування кредитом, оскільки останні нараховувалися на залишок непогашеної суми тіла кредиту. Адвокат наводить свій розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість за договором становить 22106 грн 39 коп.

20.01.2026 ТОВ «Бізнес Позика» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. При цьому звертає увагу, що порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12.02.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №459868-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 15000 грн на 16 тижнів строком до 04.06.2023 (а. с. 22 – 26).

Відповідно до п. 2.4, 2.5, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.4, 3.5 вказаного договору стандартна процентна ставка за кредитом становить 2%, знижена – 1,16103334%.

Комісія за надання кредиту становить 2250 грн.

Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною в п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний у п. 3.2.3 та додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.

У разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений у п. 3.2.3 та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4 договору.

Сторони домовились, що в разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений у п. 3.2.3 та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, то строк цієї прострочки більше 7 календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня прострочення платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний у п. 3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

У випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, у тому числі з урахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Усі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного з наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця в такій черговості:

1) у першу чергу – прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу – сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу – неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.

У паспорті споживчого кредиту, пропозиції (оферти) укласти договір, договорі №459868-КС-001, прийнятті (акцепті) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту позичальником вказаний ОСОБА_1 і зазначено, що вказані документи підписані ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 20 – 38).

У договорі про надання кредиту ОСОБА_1 номером свого платіжного засобу зазначив 5375-41**-****-1323 (а. с. 26).

12.02.2023 ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало відповідачу 15000 грн за вказаним кредитним договором. Перерахунок було здійснено на картку НОМЕР_1 (а. с. 13).

Відповідач не заперечує факт укладення з ТОВ «Бізнес Позика» 12.02.2023 кредитного договору №459868-КС-001 та отримання в кредит 15000 грн, про що було зазначеного його представником у заявах по суті справи (а. с. 85, 122 зв.).

Постановляючи рішення про задоволення позову місцевий суд виходив з того, що відповідач, скориставшись кредитними коштами, умови договору не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 27690 грн 17 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогами закону.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №910/3105/21 зроблено висновок, що використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (ст. 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора зроблено також і в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

У даній справі відповідач не оспорює факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів у сумі 15000 грн, у зв`язку з чим колегія суддів доходить висновку, що подані позивачем докази в їх сукупності є достатніми та переконливими для встановлення наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин за кредитним договором від 12.02.2023 №459868-КС-001.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно порушення позичальником порядку черговості погашення платежів, що призвело до штучного збільшення заборгованості за тілом кредиту та необґрунтованого завищення процентів за користування кредитом, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно зі ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У даному випадку черговість погашення боргу визначена в п. 3.5 договору, відповідно до якого в разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця в такій черговості:

1) у першу чергу – прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу – сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу – неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається та визнається відповідачем у заявах по суті справи, що ним було сплачено 20.02.2023 – 4000 грн, 12.03.2023 – 4000 грн, 22.03.2023 – 3416 грн 68 коп. (а. с. 14, 124). За рахунок вказаних коштів товариством були повністю погашені відсотки за користування кредитом, а залишок суми зараховано на погашення тіла кредиту та комісії:

20.02.2023 – 1104 грн 96 коп. – на погашення кредиту, 1327 грн 60 коп. - комісії,

12.03.2023 – 376 грн 60 коп. – кредиту, 396 грн 80 коп. - комісії,

22.03.2023 – 1321 грн 58 коп. – кредиту, 525 грн 60 коп. – комісії.

З договору про надання кредиту від 12.02.2023 №459868-КС-001 вбачається, що обов`язок вносити платежі на погашення основної суми кредиту в сумі 579 грн 36 коп. у відповідача з`являється лише 12.03.2023, а тому 20.02.2023 товариство правомірно зарахувало 1327 грн 60 коп. на погашення заборгованості за комісією.

Наступний платіж у сумі 1595 грн 98 коп. ОСОБА_1 повинен був здійснити 26.03.2023, а тому 12.03.2023 і 22.03.2023 товариство також правильно зараховувало кошти на погашення заборгованості з комісії в сумі 396 грн 80 коп. і 525 грн 60 коп. відповідно.

Тобто, оскільки станом на 20.02.2023, 12.03.2023, 22.03.2023 у відповідача не було заборгованості зі сплати тіла кредиту, тому позивач на підставі п. 3.5 договору від 12.02.2023 №459868-КС-001 мав законні підстави для погашення заборгованості за комісією.

Доводи апеляційної скарги про те, що текст оферти та договір з додатками відповідач отримав лише після підписання оферти «електронним підписом» є безпідставними та спростовуються візуальною формою послідовності дій клієнта, з якої вбачається, що спочатку ОСОБА_1 направлялися документи для ознайомлення, і лише потім він їх підписував (а. с. 37).

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Талденко Оленою Володимирівною, залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 січня 2026 року.

Головуючий – Замченко А.О.

Судді: Собина О.І.

Петен Я.Л.