Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №946/10301/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4315/26

Справа № 946/10301/24

Головуючий у першій інстанції Бальжик О. І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2025 року, постановленого під головуванням судді Бальжик О.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення неправильності внесення відомостей до актового запису про народження, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення неправильності внесення відомостей до актового запису про народження, в якому просила встановити неправильність внесення відомостей до актового запису про народження № 22 від 31.07.1968 року, складеного виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виправити прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », прізвище батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », прізвище матері з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначала, що у грудні 2024 року вона звернулася до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою повторного отримання свого свідоцтва про народження. Однак, листом № 592/24.10-130 від 17.12.2024 року їй було повідомлено про неможливість видачі потворно свідоцтва про народження, у зв`язку з тим, що в актовому записі про народження № 22 від 31.07.1968 року, складеному виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, прізвище дитини та батьків зазначено « ОСОБА_3 », а з наданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31.07.1968 року виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, прізвище заявниці та прізвище батьків – ОСОБА_4 . Також із свідоцтва про народження вбачається незастережні виправлення; в актовому записі про шлюб № 9 від 01.06.1991 року, складеному виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, прізвище нареченої до реєстрації шлюбу зазначено ОСОБА_4 ; з актового запису про шлюб № 4 від 13.04.1968 року, складеного виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, вбачається прізвище нареченого до реєстрації шлюбу та прізвище нареченої після реєстрації шлюбу – ОСОБА_3 ; актовий запис про смерть № 47 від 03.12.1986 року складений виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області відносно ОСОБА_5 ; актовий запис про смерть № 32 від 08.09.2010 року складений виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області відносно ОСОБА_6 . У зв`язку з виявленими розбіжностями та неможливістю встановити правильне написання прізвища « ОСОБА_3 » або « ОСОБА_4 », Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), рекомендував позивачці звернутися до суду за місцем проживання для вирішення питання по суті. Також, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2011 року у справі № 20-75/11 встановлено факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, вважає, що вищевказані розбіжності пов`язані з різним написанням прізвища ОСОБА_1 російською та українською мовами.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2025 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що Ізмаїльський відділ, повідомляючи про неможливість повторно видати свідоцтво про народження, позбавив її можливості отримати повторно свідоцтво про своє народження як за прізвищем « ОСОБА_4 » так і за прізвищем « ОСОБА_3 » та вона є особою, яка не має дійсного свідоцтва про народження та не може його отримати.

27 січня 2026 року представник Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова В.П. через підсистему «Електронний суд» подала до суду відзив на апеляційну скаргу, який колегія суддів не приймає до уваги, оскільки він поданий з пропуском строку, та в якому не ставиться питання про його поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , копія ухвали про відкриття апеляційного провадження доставлена Ізмаїльському відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до електронного кабінету 11 листопада 2025 року, однак відзив був поданий лише 27 січня 2026 року, тобто з пропуском 15-ти денного строку, який був встановлений в ухвалі суду про відкриття апеляційного провадження.

В судове засідання, призначене на 27 січня 2026 року представник Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, був сповіщений належним чином через підсистему «Електронний суд» (а.с. 98, 99).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність осіб, які не з`явилися в судове засідання та які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Кобак Р.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до актового запису про одруження №4, складеного виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, 13.04.1968 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб (а.с. 66).

Згідно актового запису про народження №22, виданого виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 31.07.1968 року, прізвище позивачки вказане « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу), батьками записані « ОСОБА_8 » (мовою оригіналу) та « ОСОБА_9 » (мовою оригіналу) (а.с. 65).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 31.07.1968 року, яке містить підчистки та незастережені виправлення, прізвище позивачки вказане « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу), батьками записані « ОСОБА_10 » (мовою оригіналу) та « ОСОБА_11 » (мовою оригіналу) (а.с. 7).

Атестат про середню освіту серії НОМЕР_3 виданий 28.06.1985 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 11).

Свідоцтво № НОМЕР_4 до диплома № НОМЕР_5 про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших і фармацевтичних працівників від 2023 року, видане на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 01.06.1991 року, складеного Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, прізвище дружини до та після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу) (а.с. 8).

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 02.08.1990 року, прізвище позивачки після розірвання шлюбу « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу) (а.с. 10).

Згідно витягу з системи «Резерв+», сформованого 04.07.2024 року, на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває ОСОБА_1 (а.с. 13).

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 12.03.2002 року на ім`я ОСОБА_1 (російською – « ОСОБА_1 ») (а.с. 16).

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_9 виданий 01.10.2015 року органом 5119 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 15).

Актовий запис про смерть №47 від 03.12.1986 року складений виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області відносно « ОСОБА_8 » (мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 67).

Актовий запис про смерть № 32 від 08.09.2010 року складений виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 68).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2011 року у справі № 20-75/11 встановлено факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

Залишаючи позов ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Частини друга, третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 року (надалі – Закон № 2398-VI) визначають, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Статтею 22 Закону № 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (надалі – Правила № 96/5), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом 1.15 Правил № 96/5 передбачено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесеннi змiн до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.13.1 пункту 2.13 Правил № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, в тому числі, рішення суду про установлення неправильності в актовому записи цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (підпункт 2.16.7 пункту 2.16 Правил № 96/5).

Верховний Суд України у пункті 11 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» № 12 від 07 липня 1995 року роз`яснив, що у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

Судом вірно встановлено, що відповідно до актового запису про народження №22, виданого виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 31.07.1968 року, прізвище позивачки вказане « ОСОБА_3 ».

Прізвища батьків позивачки в актовому записі про укладення шлюбу між ними та в актовому записі про їх смерть також зазначені « ОСОБА_3 ».

Суд обґрунтовано не взяв до уваги свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , яке видано виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 31.07.1968 року, оскільки вірно встановив, що воно містить підчистки та незастережені виправлення прізвища дитини та батьків з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

На підставі вищевикладеного, суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення за відсутністю підстав для встановлення неправильності внесення відомостей до актового запису про народження № 22 від 31.07.1968 року, складеного виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виправлення прізвища дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », прізвища батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », прізвища матері з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що Ізмаїльський відділ, повідомляючи про неможливість повторно видати свідоцтво про народження, позбавив її можливості отримати повторно свідоцтво про своє народження як за прізвищем « ОСОБА_4 » так і за прізвищем « ОСОБА_3 » та вона є особою, яка не має дійсного свідоцтва про народження та не може його отримати, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки вказані доводи спростовуються встановленими обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суд на законних підставах у зв`язку з виправленнями у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , яке видано виконавчим комітетом Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 31.07.1968 року не взяв його до уваги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявлених вимог, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Також колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Крім того, зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правова оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2025 року– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 29 січня 2026 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький

______________________________________ С.М. Сегеда