Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №748/3785/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/373/26

Єдиний унікальний № 748/3785/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Чернігівська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

17.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк, тривалістю в три місяці, з моменту набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті діда – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 . За життя 03 липня 1997 року померлий склав заповіт, згідно якого останній все своє майно та все те, що йому буде належати на випадок смерті, заповів в рівних долях внукам ОСОБА_3 , брат позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , позивачці по справі. У жовтні 2025 року під час прибирання речей на горищі дідової хати в селі Малійки, позивачка знайшла пакет з документами, серед яких був вищезазначений заповіт. У строки встановлені для прийняття спадщини не звернулася, так як не знала про наявність заповіту, тобто не була обізнана про наявність спадкових прав після смерті дідуся. Інших спадкоємців, крім позивача не має, у зв`язку з чим просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Чернігівським районним судом Чернігівської області ухвалою від 21 листопада 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій справі.

Відзиву у встановлені судом строки відповідач не подав.

Чернігівським районним судом Чернігівської області ухвалою від 23 грудня 2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначила про розгляд справ у її відсутності ( а.с. 5).

Відповідач: Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, із якої вбачається визнання позову (а.с. 43).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівська районна державна нотаріальна контора Чернігівської областів судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала клопотання про розгляд справи без участі їх представника ( а.с. 29 ) .

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши і оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області у віці 83 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстрованим виконавчим у комітеті Ведильцівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, та виданим повторно 11 листопада 2025 року (а.с. 7 ).

З дослідженої в судовому засіданні Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.12.2025 року № 83639525 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась ( а.с. 30).

З довідки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області за № 17-02-01-19/77 від 18.12.2025 року слідує, що ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 8 ).

Як вбачається з наданої копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Ведильцівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської областіскладено відповідний актовий запис № 44 (а.с. 8).

З дослідженої в судовому засіданні Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.12.2025 року № 83639556 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалась ( а.с. 33).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 17.12.2025 року № 83639563, інформація про заповіти ОСОБА_5 в указаному реєстрі відсутня (а.с. 34).

ОСОБА_6 , мати позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 , виданим 20.11.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ( а.с. 10). Факт родинних відносин позивачки та ОСОБА_6 , як доньки та матері, підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 ( а.с. 16).

Зміна дошлюбного прізвища ОСОБА_7 з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » підтверджується Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_5 , від 16.05.1970 ( а.с. 9).

З дослідженого в судовому засіданні заповіту вбачається, що 03 липня 1997 року ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Ведильцівської сільської ради народних депутатів Чернігівського р-ну, Чернігівської області Ширай В.К. та зареєстрований в Реєстрі за № 125, з якого слідує, що все майно де б воно було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на випадок смерті і на що за законом він матиме право, ОСОБА_2 заповідає в рівних долях внукам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 11-11 зворот.).

Зміна дошлюбного прізвища позивачки « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054542069 від 04.11.2025 (а.с. 17- 17 зворот.). Шлюб з ОСОБА_11 та позивачкою було розірвано 05 серпня 2009 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_6 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 05.08.2009. Після розірвання шлюбу позивачка залишила собі прізвище « ОСОБА_10 » ( а.с.18 ).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 43 років у місті Чернігові, про що Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зроблено відповідний актовий запис за № 2636 від 17.09.2020 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 12).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.12.2025 року № 83639597 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась ( а.с. 35).

Як вбачається із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 17.12.2025 року № 83639615, інформація про заповіти ОСОБА_3 в указаному реєстрі відсутня (а.с. 34).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог, суд досліджує поважність причини пропуску встановленого Законом строку.

Суд виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення встановлених Законом дій.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 лютого 2024 року по справі № 474/454/18, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном. Спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі №185/777/17. Встановивши наведені обставини, керуючись принципом пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, враховуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, а саме: необізнаність про наявність складеного заповіту, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Малійки.

Необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Також суд бере до уваги, що, позивач не відноситься до кола осіб, які мають право на спадкування за законом, а здійснює спадкування за заповітом, про наявність якого не була обізнана, враховуючи те, що спадщина після смерті ОСОБА_2 до цього часу ніким не прийнята, відповідач заперечень щодо позову не надав, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю в три місяці.

На підставі ст.ст.1270,1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.2-13,76-80,ч.1ст.82,ст.ст.133,141, ч.4 ст.206, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Чернігівська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом– задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк терміном у три місяці, з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412509, адреса місцезнаходження: 15552, Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд.50.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, 48, код ЄДРПОУ: 02901782.

Суддя Т.В.Костюкова