Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №748/4247/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/534/26

Єдиний унікальний № 748/4247/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"29" січня 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2015022407 від 17 березня 2017 року в розмірі 14 269 грн. 96 коп., судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17 березня 2017 року між Акціонерним Товариством «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № 2015022407, відповідно до умов якого надано грошові кошти на придбання товару. Даний договір є змішаним, якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг – кредитування та видача і обслуговування картки (продукт CARD). Пунктом 2 кредитного договору визначено умови укладення заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», що є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті банку. На підставі заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Емітована картка отримана відповідачем, що підтверджується його підписом на розписці. Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача. Підписавши заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 2015022407, відповідач безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що анкета-заява разом із Правилами, тарифами, паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг/кредитний договір. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а саме надав відповідачу кредитні кошти, яким деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на день відступлення права вимоги – 24 березня 2023 року становить 14 269 грн. 96 коп., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту – 8 100 грн. 00 коп.; за відсотками – 6 169 грн. 96 коп. 24 березня 2023 між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором №2015022407 від 17 березня 2017 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Позивачем направлена вимога відповідачу про погашення кредитної заборгованості, яка так і не була виконана. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи у порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 17 березня 2017 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № 2015022407, відповідно до пункту 1.1. якого відповідачу надано кредит в розмірі 6 159 грн. 07 коп. на придбання товару, 200 грн. 00 коп. - додаткова послуга банку «СМС-інформування», комісія за надання кредиту – 615 грн. 91 коп., що в загальному розмірі складало 6974 грн. 98 коп., строк кредитування – 10 місяців. Згідно з п.1.2 договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

Згідно з п.1.2 Договору Банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі визначені Договором та додатком №1 «Графік платежів».

У п. 2 вказаного договору Позичальник підтверджує факт приєднання до Публічного договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток, що розміщений на сайті банку та на умовах викладених в розділі 2 Договору (надалі Угода).

Відповідно до п.2.1. Договору про споживчий кредит за умовами належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та прийняття Банком позитивного рішення щодо надання Держателю кредиту, Банк відкриває Держателю Картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standard, відкриває відновлювальну кредитну лінію.

Розмір кредитного ліміту складає 1 000 грн. 00 коп. (п. 2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору визначено, що за користування кредитною лінією, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти у розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 40 % річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% за день.

Пунктом 2.5 Договору встановлено розмір процентної ставки в період дії пільгового періоду, який визначається Правилами, який становить 0,01 % річних.

Підписанням цього договору Держатель гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями Угоди, Публічного договору, Правил та Тарифів Банку, з якими він ознайомився сам. Шляхом підписання Договору Позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: Банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів»; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник цього Договору та всіх додатків до цього Договору; Банк ознайомив Позичальника з умовами кредитування та орієнтованою загальною вартістю Кредиту перед укладання кредитного договору; Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що ознайомлений з Правилами кредитування, погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно виконувати свої обов`язки.

Цей Договір укладається відповідно до ст. ст. 6, 207, 627 Цивільного кодексу України і підписання його зі сторони Банку відбувається шляхом нанесенням на неї типографськими засобами відбитка печатки та підписів уповноважених представників Банку.

Таким чином, 17 березня 2017 року відповідач звернувся до Банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, тим самим підписавши Договір про надання споживчого кредиту та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився із тим, що Договір разом із Правилами, Тарифами, Публічним договором є невід`ємною його частиною та погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно їх виконувати.

В порушення умов кредитного договору відповідач погашення основної суми кредиту та відсотків за його користування своєчасно не здійснювала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора (АТ ОТП Банк) на 24 березня 2023 року становить 14 269 грн. 96 коп. (а.с. 45-60)

В матеріалах справи міститься розписка від 17 березня 2017 року про отримання карти відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 31)

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу №24/03/23, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за №265 (а.с. 33-37), у відповідності до умов якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (фактор) прийняв право грошової вимоги, що належить банку (клієнту) і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно з п.1.3, 7.1, 7.2 цього Договору фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами. Сторони домовились, що ліміт фінансування по Реєстру боржників №1 та по Реєстру боржників № 2 становить 7 155 000,00 грн., станом на дату підписання сторонами цього договору. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом одноразового перерахування суми, що вказана в п. 7.1 договору протягом одного банківського дня з дати підписання сторонами цього договору.

24 березня 2023 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» здійснило АТ «ОТП Банк» сплату згідно з договором факторингу 24/03/23 від 24.03.2023 в сумі 7 155 000,00 грн., про що зазначено в платіжному дорученні № 46 (а.с. 42).

Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2015022407 від 17 березня 2017 року на загальну суму заборгованості 14 269 грн. 96 коп., яка складається з: 8 100 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 6 169 грн. 96 коп. - заборгованість по відсотках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем на адресу відповідача 26 листопада 2025 року направлялась (а.с. 39) вимога про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту (а.с. 43), однак, враховуючи подальше пред`явлення позову, заборгованість в добровільному порядку не погашена.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач укладала кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми кредиту, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму у розмірі 14 269 грн. 96 коп. відповідно до кредитного договору.

При ухваленні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Виходячи з викладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 2015022407 від 17 березня 2017 року, а також наявність договору факторингу від 24 березня 2023 року, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи, долучено копії таких документів: договір про надання правової допомоги №43115064 від 01 липня 2025 року (а.с. 24-26); додаткова угода № 2015022407 до договору про надання правової допомоги №43115064 від 01 липня 2025 року (а.с.38); акт № 2015022407 про підтвердження факту надання правничої допомоги (а.с. 11) та платіжна інструкція №3736 від 23 грудня 2025 року (а.с. 41). Загальна вартість наданих послуг згідно розрахунку позивача становить 5 000 грн. 00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів п. 4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про задоволення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», оскільки позовні вимоги останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а оскільки позов задоволено, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247,258-259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.512,514,526,530,546,1048-1050,1082 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ: 43115064; адреса: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, рахунок НОМЕР_2 в АТ «АКЦЕНТ БАНК», код банку (МФО): 307770) заборгованість за кредитним договором № 2015022407 від 17 березня 2017 року у розмірі 14 269 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ: 43115064; адреса: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, рахунок НОМЕР_2 в АТ «АКЦЕНТ БАНК», код банку (МФО) судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.