Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №738/1960/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1960/25

№ провадження 3/738/2/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року місто Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання – Шугалій А.С.,

захисника – Рудницької А.В.

розглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної відповідальності відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП - НОМЕР_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,

В С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення при наступних обставинах.

27 серпня 2025 року об 11.59 год. ОСОБА_1 по вул. Чернігівський шлях, 57 у м. Мена Корюківського району Чернігівської області керував автомобілем марки MITSUBISHI PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисник Рудницька А.В. в судовому засіданні просила закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства. Так, захисник посилається на те, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , а тому, на думку захисника, зупинка транспортного засобу без законних підстав робить всі подальші дії поліцейських незаконними (доктрина плодів отруєного дерева), працівники поліції формально підійшли до визначення ознак алкогольного сп`яніння, оскільки під час зупинки транспортного засобу повідомили ОСОБА_1 , що відчувають запах алкоголю в салоні автомобіля, проте такої ознаки алкогольного сп`яніння не передбачено Інструкцією, окрім того пасажир автомобіля зазначив, що це він вживав алкогольні напої; працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його прав при складанні протоколу та процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер не спитали чи згоден ОСОБА_1 з результатами такого огляду та не запропонували у разі його незгоди пройти огляд у медичному закладі; працівники поліції ввели в оману ОСОБА_1 щодо санкції статті 130 КУпАП, а саме повідомили лише про стягнення штрафу у сумі 17000 грн у разі визнання його винним, але приховали факт позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік; у направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я невірно вказано час його складання; після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а змусили його сісти за кермо та їхати до місця його проживання, а вже після цього не керувати транспортним засобом. На думку захисника, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння,

Окремо захисником подані клопотання про визнання неналежними та недопустимими доказами з вказаних вище підстав протоколу про адміністративне правопорушення, направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я, результат тестування на алкоголь №2945 від 27 серпня 2025 року, проведеного приладом Драгер, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з використанням технічного приладу, останнє калібрування якого до моменту огляду було проведено більше ніж 6 місяців тому, отже огляд особи проведений з порушенням вимог Інструкції з експлуатації технічних приладів призначених для вимірювання алкоголю, а тому вважається недійсним.

У клопотанні про визнання огляду та його результатів недійсними захисник посилається на те, що працівниками поліції було порушено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка визначена ст. 266 КУпАП, а саме з підстав зазначених вище, а також не було залучено до складання протоколу про адміністративне правопорушення військову службу правопорядку у Збройних Силах України, як це передбачено ст. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування водієм автомобілем у стані алкогольного сп`яніння є грубим умисним порушенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно з п. 6 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І Інструкції).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу І Інструкції).

Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені результати огляду на стан сп`яніння – 2,09 %, з якими погодився ОСОБА_1 , поставивши власноручний підпис у графі «З результатами згоден»;

- результатами тестування на алкоголь, проведеного 27 серпня 2025 року о 12:01 год за допомогою приладу «Алкотест 6810» ARCE-0175, згідно з яким результат тесту 2,09 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я від 27 серпня 2025 року о 12-01 год, з якого вбачається, що підставою для направлення водія ОСОБА_1 до лікарні з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є виявлення у останнього поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю з ротової порожнини;

- відеозаписом, який міститься на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду справи було відтворено відеозапис, який є безперервним та міститься на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 27 серпня 2025 року об 11:59 год. по вул. Чернігівський шлях у м. Мена Корюківського району Чернігівської області рухався автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було зупинено працівниками поліції. За кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_1 .. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 надає документи, що посвідчують його особу та на транспортний засіб. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили про наявний запах алкоголю із салону автомобіля та запідозрили, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповів, що вживав пиво, у зв`язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Пасажир автомобіля обурюється поведінкою поліцейських, висловлюється нецензурною лайкою. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Працівник поліції пропонує йому вибрати запакований мундштук та розкрити його. Поліцейський розпаковує мундштук, вставляє його у прилад, робить пробний забір повітря, після чого пропонує продути прилад. ОСОБА_1 продуває технічний прилад, після продування якого прилад показує 2,09%. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння і стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Після цього ОСОБА_1 пропонує вирішити питання, пропонує неправомірну вигоду, у зв`язку з чим був попереджений працівниками поліції про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 на роз`яснення поліцейського про адміністративну відповідальність повідомляє поліцейському, що він обізнаний з тим, яка передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, зазначає, що служить на посаді водія у військовій частині, а тому протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП йому ні до чого.

Після продування приладу ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатами тесту, навпаки не заперечував, що вживав алкогольні напої і намагався вмовити працівників поліції не складати стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення. Така поведінка ОСОБА_1 посилювала підозру про його перебування у стані алкогольного сп`яніння і надавала розумні підозри про його бажання уникнути відповідальності.

У присутності ОСОБА_1 працівниками поліції було складено стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, після чого поліцейський оголосив текст протоколу ОСОБА_1 , запропонував йому надати пояснення, поставити підписи у протоколі, на що ОСОБА_1 погодився та без будь-якого примусу поставив підписи у протоколі про адміністративне правопорушення, роздруківці тестування на алкоголь, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме у графі з результатами згоден та отримав примірники (копії) всіх адміністративних матеріалів складених щодо нього, а також тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.

З відеозапису чітко вбачається, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, порушення мови та порушення координації рухів. ОСОБА_1 й сам не заперечував той факт, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а його поведінка свідчила про те, що він весь час намагався вирішити питання, щоб працівники поліції не складали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, позиція правопорушника та його захисника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону, складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП, та містить у собі всі необхідні дані про особу щодо якої складено протокол та чіткий виклад суті адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , яке полягає у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вказаний пункт Правил дорожнього руху, який порушений водієм, та зазначено частину статті, якою передбачена відповідальність за допущене порушення. Істотних недоліків при складанні протоколу, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Отже, критика змісту протоколу про адміністративне правопорушення, є необґрунтованою, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції ОСОБА_2 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу не звертався, дії інспекторів поліції під час складання стосовно нього протоколу про адміністративні правопорушення не оскаржував.

Доводи захисника щодо відсутності підстав у поліцейських для зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд не бере до уваги з огляду на таке.

Правилами дорожнього руху не передбачено право водія не зупинятися на вимогу поліцейського та/чи не пред`являти документи, які дозволяють керувати транспортним засобом. У випадку незгоди із підставами зупинення водій має право оскаржити такі дії поліцейського.

Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що в Україні діє воєнний стан, у зв`язку із чим працівники правоохоронних органів Законом України № 2123-IX від 15.03.2022, наділені додатковими повноваженнями, спрямованими на забезпечення безпеки мирного населення, виявлення та знешкодження осіб, які порушують або мають намір порушити закон, запобігаючи скоєнню злочинів.

Окрім того, допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було наявність на автомобілі номерних знаків іноземної реєстрації.

Враховуючи наведене, суд вважає неспроможними доводи позивача про безпідставність зупинення транспортного засобу інспекторами поліції.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки.

ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та після проведення такого огляду не висловлював незгоду з результатами такого огляду, а навпаки погодився з результатами огляду, про що поставив свої підписи у Акті огляді та у роздруківці тестування на алкоголь, а тому у працівників поліції не було жодних підстав доставляти водія до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю узгоджується із відповідними положеннями вищезазначеної Інструкції.

Відповідно до пунктів 1, 3, 7 вказаної Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Для точного визначення концентрації етанолу в крові використовується алкотестер – спеціальний апарат, що вимірює вміст алкоголю в проміле по повітрю, що видихається.

Твердження захисника про те, що строк дії технічного приладу, яким було проведено огляд на перебування його в стані алкогольного сп`яніння, закінчився, на думку суду, є необґрунтованими.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016№1747 і становить 1 рік.

З роздрукованого результату приладу Drager Alcotest 6810, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, убачається, що останнє калібрування приладу проводилось 21.11.2024, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 27 серпня 2025 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Drager Alcotest 6810.

Отже, технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на стан алкогольного сп`яніння, на момент проведення огляду відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування.

Відтак підстави для визнання результатів огляду недійними відсутні.

Вказані обставини також підтверджуються Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинного до 21 листопада 2025 року.

При цьому, на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не ставив під сумнів законність походження приладу «Драгер» та не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування.

Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому у разі порушення ним ПДР, працівники поліції зобов`язані були викликати працівників ВС ДПСУ, то суд зазначає наступне.

За змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

За змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння до таких підстав не належить.

У даному випадку ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом поза межами території будь-якої військової частини, як особа, що керує транспортними засобами і щодо якої були наявні підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Судом встановлено, що 27 серпня 2025 року у м. Мені водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом - автомобілем марки MITSUBISHI PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 не надав відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов`язки військової служби, а навпаки працівникам поліції пояснив, що перебуває у відпустці, нещодавно одружився і приїхав до дружини, переймався з приводу того, щоб командир не дізнався про те, що трапилося, бо може потрапити у неприємну ситуацію.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись. Отже, доводи сторони захисти з цього приводу є безпідставними.

Тобто, у даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КУпАП), працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ..

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу, а тому, огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись посадовою особою ВСП не є переконливими, також з огляду на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Належить врахувати, що порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння закріплений законодавцем саме в ст. 266 КУпАП, чим і користувались працівники поліції у цій справі.

З огляду на викладене, доводи захисника про те, що на час складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній виконував обов`язки військової служби є непереконливими.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення про свою незгоду з викладеними у протоколі фактичними обставинами або намір пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак, зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу у відповідній графі протоколу він не висловлював.

ОСОБА_1 також не скористався правом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, як це передбачено ч. 4 ст. 266 КУпАП.

Всі інші доводи, викладені у клопотаннях захисника, є формальними, та не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які є належними та допустимими, з урахуванням вимог чинного законодавства. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що відповідають обставинам справи.

Дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відтак, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за вчинене.

Підстав для зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної вдповдальності за ч.1 ст. 130 КУпАП суд не вбачає і такі вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, з ознаками алкогольного сп`яніння, у стані алкогольного сп`яніння та навіть просто стомленому водію.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, обставини, обтяжують відповідальність відсутні.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ту обставину, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, дані про особу правопорушника, який є військовослужбовцем, за місцем проходження служби характеризується позитивно, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, установленому санкцією частини першої статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі викладеного, кеpуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130, статтями 283, 294 КУпАП, суд –

П О С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який підлягає сплаті за реквізитами: одержувач: ГУК у Чернігівській області/Чернігівська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA 528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300, призначення: «адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити положення статей 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н. В. Волошина