Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №592/20943/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/20943/25

Провадження № 3/592/410/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Фоменко Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2025 року до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.12.2025 року матеріали повернуті до Сумського РУП ГУНП в Сумській області на доопрацювання.

22.01.2026 року матеріали справи повернуті після доопрацювання до суду.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 779435 від 18.12.2025 року, 18.12.2025 року о 19:25 год в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав, принижував, погрожував фізичною розправою, давав ляпаси, голосно кричав, чим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, спричинивши емоційну невпевненість, чим саме порушив вимоги ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидії домашньому насильству».

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце , час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу , про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення в межах якого суд здійснює розгляд справи.

Слід зазначити, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 після доопрацювання містять відомості про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що зазначено у відповідній графі.

Протокол складений за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

До матеріалів справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення, долучені форма виводу за викликом на лінію «102», протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Тобто, єдиним документом, який би надав можливість встановити кваліфікуючу ознаку повторності вчинення особою правопорушення протягом року, є рішення (постанова) суду, яка набрала законної сили.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що надало б можливість кваліфікувати його дії, як такі, що вчиненні повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а також не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, а також неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об`єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян.

Зазначене вище тягне за собою порушення прав особи, відносно якої складено протокол та унеможливлює розгляд матеріалу по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

На підставі викладеного, суд позбавлений можливості повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом, у зв`язку з чим матеріали підлягають поверненню для доопрацювання.

При цьому суд, приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, керується п.12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», якою визначено, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 256 , 268, 276 , 283 КУпАП , суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, повернути Сумському РУП ГУНП в Сумській області, на доопрацювання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина ФОМЕНКО