Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №693/1174/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/170/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №693/1174/25 Категорія: 310020000 Защитинська Т. І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Смірнової Ірини Сергіївни на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , обгрунтовуючи його тим, що судовим наказом Жашківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року з нього стягнуто аліменти на користь відповідача, на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше встановленого законом мінімуму, починаючи з 26 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

На думку позивача, судом не враховано, що на момент винесення судового наказу він мав на утриманні трьох дітей, з них двоє неповнолітніх від різних шлюбів.

Враховуючи військовий стан у країні та те, що позивач проходить військову службу у прифронтовій зоні, просив зменшити розмір аліментів, що утримуються з позивача за судовим рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини заробітної плати щомісячно, починаючи з 26 травня 2025 року.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив із того, що, належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення свого майнового стану.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Смірнова І.С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судове рішення є незаконним і необґрунтованим, ухвалене з неповним врахуванням обставин, які мають значення для справи, з невірним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Скаргу мотивує тим, що судом не було враховано в повному обсязі всі обставини справи, а саме що крім доньки ОСОБА_3 на утриманні позивача перебуває ще дві дитини, серед яких одна неповнолітня; те що позивач є учасником бойових дій та наразі проходить військову службу у прифронтовій зоні. ОСОБА_1 вважає, що його неповнолітні діти ОСОБА_5 і ОСОБА_3 мають рівні права на отримання аліментів від батька, тобто по 16,5% або 1/6 всіх видів заробітку на кожну дитину.

Також ОСОБА_1 просить суд врахувати ту обставину, що його донька ОСОБА_6 станом на 2025 рік продовжує навчання у вищому навчальному закладі і позивач також несе витрати, пов`язані з подальшим навчанням доньки. Крім того, ОСОБА_1 просить суд врахувати те, що його мати ОСОБА_2 має групу інвалідності і він, як син, також допомагає їй матеріально. Зважаючи на зазначені обставини просить суд прийняти в якості доказів: копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та копію листа про навчання доньки.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За правилами ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення аліментів, ціна позову у яких обраховується як сукупність всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

За матеріалами справи встановлено, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 6).

Судовим наказом Жашківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року з позивача стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше встановленого законом мінімуму, починаючи з 26 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 3).

ОСОБА_1 має двох дітей від іншого шлюбу: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла повноліття (а.с. 4, 5).

На підставі виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду від 25 квітня 2017 року позивач сплачує аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання доньок: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій суму по 600,00 гривень на кожну дитину щомісячно.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 (а.с. 10).

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилався на існування підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі та наявності підстав для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з до 1/6 частини заробітної плати щомісячно, оскільки на його утриманні перебувають троє дітей, з яких двоє неповнолітніх від різних шлюбів, що не дозволяє йому сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом розмірі.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 . Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану. Позивач, будучи працездатною особою, отримує дохід у військовій частині, є учасником бойових дій і має можливість сплачувати аліменти. Визначений судом розмір аліментів забезпечить право доньки на нормальний життєвий рівень, мінімально достатній для її фізичного, морального, культурного і соціального розвитку.

Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Станом на час видання судового наказу про стягнення із позивача аліментів у розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно обставини, на які посилається позивач як на підставу для зменшення розміру аліментів, вже існували, тобто позивачем не наведено обставин, які свідчать про погіршення матеріального стану платника, зміну його сімейних обставин чи стану здоров`я після присудження аліментів на двох старших дітей ОСОБА_1 .

Слід врахувати, що за вимогами ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Тому доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування для зміни розміру аліментів витрат позивача, пов`язаних із продовженням навчання старшої дочки у вищому навчальному закладі та надання позивачем матеріальної допомоги матері ОСОБА_1 , яка має інвалідність, апеляційним судом відхиляються, оскільки на вказані обставини не посилався позивач як на підстави позову при його пред`явленні.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Смірнової Ірини Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: