Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №569/15860/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/15860/25

Провадження № 33/4815/289/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

захисника – Ошурка Й.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ошурка Й.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2025 року о 05 год. 17 хв. в м. Рівне по вул. Майдан Незалежності, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_1 (на чорному фоні) в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №588 від 07.07.2025, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Ошурко Й.М. просить скасувати постанову суду від 29 грудня 2025 року, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вказує, що після проведення огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не погодився з позитивним результатом огляду, однак лікарем не було проведено підтверджуюче дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит. Зазначає, що матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення апелянта від керування та передачі керування іншій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформлені матеріалів.

Заслухавши доводи захисника Ошурка Й.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При прийняті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний – 1,83 ‰ (а.с.2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого результат огляду позитивний – 1,83 ‰ (а.с.4), результатом тесту №3915 від 07.07.2025 року, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1,83 ‰) (а.с.3); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №588 від 07.07.2025 року (а.с.5), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (файл qura5, час 08:00) та у медичному закладі (файл qura5, час 33:00).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що після проведення огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не погодився із його позитивним результатом, а лікарем не було проведено підтверджуюче дослідження із застосуванням газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що огляд на стан сп`яніння проведено в закладі охорони здоров`я лікарем, який пройшов відповідне тематичне вдосконалення, у присутності працівника поліції та із застосуванням спеціальних технічних засобів, що повністю відповідає вимогам пункту 2 розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС № 338/825 від 16.05.2025 року.

Згідно з пунктами 6-8 розділу III зазначеної Інструкції, обов`язковість проведення лабораторних досліджень і підтверджуючих методів дослідження передбачена у випадках виявлення наркотичних або психотропних речовин за результатами скринінгових тестів. Вказані норми не встановлюють безумовного обов`язку проведення таких досліджень у кожному випадку огляду на стан алкогольного сп`яніння чи у разі незгоди особи з результатами огляду. Факт незгоди особи з результатами медичного огляду сам по собі не нівелює юридичної сили належним чином оформленого акта медичного огляду та не покладає на лікаря обов`язку застосовувати додаткові лабораторні методи дослідження за відсутності передбачених Інструкцією підстав.

Посилання сторони захисту на відповідь на адвокатський запит щодо непроведення підтверджуючих лабораторних досліджень не свідчить про порушення порядку проведення огляду, а лише підтверджує, що огляд було здійснено у межах процедури, визначеної чинним законодавством. За таких обставин суд дійшов висновку, що результати медичного огляду є належними та допустимими доказами у справі.

Твердження захисника про відсутність доказів відсторонення водія від керування та передачі керування транспортним засобом іншій особі не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявне зобов`язання про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом на 24 години, що також зафіксовано на відеозаписах (файл qura5, час 09:05 та 10:00).

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника – адвоката Ошурка Й.М. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович