Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №571/1790/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Рівне

Справа № 571/1790/25

Провадження № 33/4815/16/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2025 року о 00 годині 39 хвилин в с. Рокитне по вул. Захисників України, Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Беларус-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі.

Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наявності поважних причин та інших обставин, які мають значення по справі, а постанова Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2025 року винесена поспішно, є не об`єктивною, поверхневою, містить порушення його процесуальних прав, як сторони судового розгляду та прийнята судом по складеному працівниками поліції з порушеннями норм адміністративного законодавства протоколу про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року.

До початку апеляційного розгляду захисник Тищук К.П. надіслана на електронну адресу суду заяву про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за її відсутності та відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст.268 КУпАП не визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ст.130 КУпАП, є обов`язковою.

За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності її учасників.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду відсутній у зв`язку з відмовою особи від його проходження (а.с.6);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою особи від його проходження (а.с.8);

- відеофайлом, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 0001, час 03:40 та у медичному закладі (файл 0001, час 04:10), а також визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв (файл 0001, час 01:10).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не надав належної оцінки поважним причинам та іншим обставинам, які мають значення для правильного вирішення справи, є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дослідив усі наявні у справі докази в їх сукупності, надав їм належну правову оцінку та виклав мотиви, з яких відхилив доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова містить посилання на встановлені фактичні обставини, аналіз доказів та норми матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню, що свідчить про всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи.

Твердження про поспішність та поверховість ухваленого рішення є оціночними та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами. Сам по собі факт незгоди з висновками суду першої інстанції не свідчить про порушення процесуальних прав сторони судового розгляду.

Доводи щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року з порушенням вимог адміністративного законодавства також є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що протокол складено уповноваженою посадовою особою, у межах її повноважень та з дотриманням вимог КУпАП.

Отже, істотних порушень процесуального порядку, які б тягнули за собою визнання такого доказу недопустимим або унеможливлювали притягнення особи до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович