Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №569/23962/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

__________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/23962/25

Провадження № 33/4815/286/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Лєбєдєвої Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобам строком на 1 (один) рік.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2025 року о 10 год. 50 хв. в м. Рівне по вул. Кулика і Гудачека, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz С200», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння № 1201 від 14.10.2025 року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вказує, що в порушення ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», працівники поліції зупинили його транспортний засіб без законних підстав, без пояснення причини зупинки та без пред`явлення посвідчення. Зазначає, що в медичному закладі він пройшов огляд на алкотестері, який показав результат 0, 00‰ та після того здав на аналізи сечу, хоч в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що на його думку, свідчить про порушення процедури огляду і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, тому висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог п.21 Розділу Інструкції вважаються недійними. Наголошує, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2025 року складений лікарем ОСОБА_2 14.10.2025 року, тому він не може бути прийнятий судом в якості доказу його винуватості у вчиненні ним адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Лєбєдєвої Г.В. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Згідно з вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В той же час керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

За результатами перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги підстав вважати, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального закону у суду апеляційної інстанції немає.

Так, з провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя суду першої інстанції під час розгляду справи вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив письмові докази у справі та дійшов обґрунтованого висновку про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, висновок лікаря № 1201 від 14.10.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, а також відеозапис з бодікамери працівника поліції, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його спілкування з працівниками поліції.

Зокрема, при спілкуванні із водієм працівником поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився та пройшов такий огляд у медичному закладі, де після огляду лікарем та дослідження біологічного середовища (сечі) було встановлено про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння та у відповідності до вимог Порядку за результатами огляду на стан сп`яніння лікарем оформлено відповідний висновок за формою, затвердженою МОЗ (а.с.5).

Доводи апелянта про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням є необґрунтованими, оскільки згідно запису з нагрудної камери працівника поліції, одразу після зупинки автомобіля поліцейські назвали причину зупинки – на підставі орієнтування, що відноситься до п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» (файл grvcp, час 00:33).

Твердження, викладені в апеляційній скарзі щодо неможливості прийняття Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2025 року у зв`язку зі складення його лікарем ОСОБА_2 14.10.2025 року є безпідставними, оскільки огляд проводився 12.10.2025 року протягом двох годин після виявлення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння, проте час проведення лабораторних аналізів на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини законодавцем не регламентовано, та згідно відеозаписів, Висновок щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння перебував на підтвердженні та був отриманий працівниками поліції напередодні дня складення протоколу.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Так, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, підписала його, будь-яких пояснень з приводу незгоди з його змістом протокол не містить, як і не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення. Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а мають формальний характер та спрямовані на ухилення водія від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно, тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими.

Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови – без змін.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович