Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 січня 2026 р.
Справа: №551/901/25
Суддя: Дряниця Ю. В.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 551/901/25 Номер провадження 33/814/247/26Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі адвоката Максименко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Максименко Юлії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушенн,-
в с т а н о в и в:
Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 04 вересня 2025 року, о 11 год. 41 хв. по вул. Кирила Осьмака, 152 у сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області керував автомобілем марки «ЗАЗ Таврія», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_2 вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого адвоката Максименко Ю.П., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу суду на безпідставності зупинки керованого ОСОБА_1 автомобіля, а також на відсутності у водія ознак наркотичного сп`яніння.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності фактичного керування ОСОБА_3 транспортним є безпідставними, оскільки даний факт підтверджено матеріалами відеозапису зі службового відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського. Так само спростовується вищенаведеними доказами факт оголошення водію ОСОБА_3 співробітниками патрульної поліції вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та необхідності прослідувати з даною метою до медичного закладу.
Разом з тим, апеляційний суд враховує положення п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, згідно яких ознаками наркотичного сп`яніння, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не сумнівними, як у даному випадку.
Матеріали відеозапису свідчать, що вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була висунута патрульним поліцейським без оголошення водію ознак його зовнішнього вигляду чи поведінки, які б могли свідчити про можливість його перебування у стані наркотичного сп`яніння. При цьому на запитання водія щодо підстави висунутої вимоги поліцейським не названо ознаки сп`яніння, що ним виявлені, та не вчинив жодних дій для перевірки їх наявності.
Таким чином, дослідження відеозапису з бодікамери поліцейського не дає підстав для висновку, що поведінка чи вигляд ОСОБА_1 свідчили про перебування його у стані наркотичного сп`яніння, а патрульним поліцейським вчинялись будь-які дії для виявлення та перевірки таких ознак.
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд зважає, що проведення медичного огляду пропонувалося працівником поліції без відповідної правової підстави, а саме: без оголошення ознак наркотичного сп`яніння, то суд приходить до висновку про недоведеність винуватості водія автомобіля в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу адвоката Максименко Юлії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2025 рокускасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця
Оригінал: reyestr.court.gov.ua