Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №705/4048/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4048/25

2/705/654/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого – судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначила наступне.

20.08.1998 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано виконкомом Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Від цього шлюбу мають двох дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на цей час є повнолітніми.

У 2021 році відповідач виїхав у невідомому напрямку і з того часу вони разом не проживають та не спілкуються. По теперішній час вона не має жодної інформації про його місце перебування.

За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є недоцільним, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них з відповідачем за час спільного проживання (до 2021 року) були відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, мають різні погляди на життя. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування ще з 2021 року. З відповідачем спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети, шлюбних стосунків давно не підтримують.

Вона переконана, що поновлення їх стосунків, подальше збереження шлюбу, примирення та спільне проживання неможливі, оскільки вони стали чужими один одному.

Примирення та збереження шлюбу між ними неможливе з підстав, викладених вище. Рішення про розірвання шлюбу вона прийняла остаточно і змінювати його не має намірів, оскільки примирятися з відповідачем є неможливим.

Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, а саме розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності, у зв`язку з чим наполягає на розірванні цього шлюбу та просить не надавати строк на примирення.

Просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований виконкомом Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області, актовий запис № 3 від 20.08.1998.

Ухвалою судді у справі відкрите спрощене провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Відповідачу було направлено копію ухвали судді та примірник позовної заяви, рекомендованим листом з повідомленням, який було вручено особисто відповідачу.

Відповідач відзив до суду не направив, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом достовірно встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одружились 20 серпня 1998 року, актовий запис про шлюб № 3. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 .

Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що на цей час сторони у справі не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства та не проживають разом. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, яка на розірванні шлюбу наполягає, не погоджується на примирення та просить не надавати відповідний строк.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже, враховуючи категоричну позицію позивача щодо необхідності у розірванні шлюбу, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наміру зберегти сім`ю та відновити шлюбні стосунки з позивачем та не вбачається наміру вчинення ним дій, направлених на примирення, то надання строку на примирення є недоцільним, а тому суд дійшов висновку, що збереження сім`ї призведе до порушення інтересів позивача, тому наявні підстави для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи, то згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 12, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 20 серпня 1998 року у виконавчому комітеті Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області, актовий запис № 3.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський