Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №646/7918/25
Суддя: Барабанова В. В.
Справа № 646/7918/25
№ провадження 2-др/646/7/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.26 м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» - Барчук Алєсі Вікторівнипро ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Північно-східний офіс Держаудитслужби про стягнення коштів, -
встановив:
Рішенням Основ`янського районний суд міста Харкова від 13.01.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Північно-східний офіс Держаудитслужби про стягнення коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» 6 174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 88 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Судові витрати відповідача у виді витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. ухвалено залишити за відповідачем.
19 січня 2026 року представник позивача Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» - Барчук А.В.звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення заявник посилався на таке.
У даній справі у тексті позовної заяви позивачем зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які товариство очікувало понести у зв`язку із розглядом справи. Загальний розмір таких витрат становив 3000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надаються: договір про надання правничої допомоги № 04-22 від 05 серпня 2022 року; додаткова угода № 1 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року; додаткова угода № 2 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року; додаткова угода № 3 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року; додаткова угода № 4 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року; додаткова угода № 5 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року; протокол погодження розміру гонорару адвоката до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року від 31 липня 2025 року, яким погоджено розмір гонорару адвоката в суді першої інстанції у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. (частина відомостей у протоколі пункт 2 знеособлені, оскільки стосуються іншої справи і не мають відношення до цієї справи); акт № 43 від 15 січня 2026 року на суму 3000, 00 грн., підписаний між адвокатом та Клієнтом.
Позивач зазначає, що погоджений розмір гонорару адвоката відповідає принципам співмірності та розумності судових витрат, враховує характер правовідносин, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій учасника, реальність наданої правничої допомоги та розумність їх розміру.
Для порівняння звертаємо увагу суду, що відповідач, подавши у даній справі лише відзив, визначив суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.
Судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 28.01.2026.
В судове засідання учасники справи не з`явилися.
Враховуючи наведене та те, що участь сторін у судовому засіданні є необов`язковою, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення за наявними у справі доказами.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
При вирішенні заяви представника відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною до суду надано такі документи:
договір про надання правничої допомоги № 04-22 від 05 серпня 2022 року;
додаткову угоду № 1 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року;
додаткову угоду № 2 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року;
додаткову угоду № 3 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року;
додаткову угоду № 4 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року;
додаткову угоду № 5 до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року;
протокол погодження розміру гонорару адвоката до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року від 31 липня 2025 року, яким погоджено розмір гонорару адвоката в суді першої інстанції у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. (частина відомостей у протоколі пункт 2 знеособлені, оскільки стосуються іншої справи і не мають відношення до цієї справи);
акт № 43 від 15 січня 2026 року на суму 3000, 00 грн., підписаний між адвокатом та Клієнтом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».
Також у постанові від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд враховує, що судовий розгляд проведено за правилами спрощеного позовного провадження, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, оскільки не потребують проведення додаткових розрахунків.
Так, з урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, суд дійшов висновку що розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем до стягнення в сумі 3 000,00 грн. є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ст. 273 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» - Барчук Алєсі Вікторівнипро ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Північно-східний офіс Держаудитслужби про стягнення коштів – задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №646/7918/25 за позовом Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Північно-східний офіс Держаудитслужби про стягнення коштів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ»витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В.В. Барабанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua