Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №629/114/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/114/26

Номер провадження 2/629/572/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 18 жовтня 2019 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейне життя та обов`язки. Спільне господарство не ведеться. Майновий спір відсутній. На підставі викладеного просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 жовтня 2019 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №255. Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити проживати з нею.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов підтримує та просить задовольнити, а саме розірвати шлюб. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище ОСОБА_5 .

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду телефонограму в якій просив слухати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Шлюб між сторонами зареєстровано 18 жовтня 2019 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №255.

У сторін є спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

В судовому засіданні встановлено, що подружжя шлюбно-сімейних відносин не підтримують, спільно господарство не ведуть, не бажають поновити стосунки та зберегти сім`ю. Все вище викладене підтверджує, що шлюб існує лише формально та зберегти його вже неможливо.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

З урахуванням клопотання відповідача суд після розірвання шлюбу залишає позивачу шлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яких позивачка просила залишити проживати з нею.

Враховуючи відсутність спору між сторонами щодо того з ким із батьків будуть проживати діти після розірвання шлюбу, то у межах розгляду даної цивільної справи судом вирішується питання про залишення проживання дітей з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі вони проживають, відтак суд доходить висновку про залишення проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 .

Прийняття судом рішення за зазначеною вимогою узгоджується із правовим висновком, що міститься: у Постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року справа № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) згідно якого за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу; у Постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року по справі № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21) згідно якого зазначення у резолютивній частині рішення суду з ким дитина залишиться проживати, не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини, оскільки суд лише констатує, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому місце її проживання.

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем вимога щодо розподілу судових витрат не заявлена, тому судом питання розподілу судового збору вирішуватися не буде.

Керуючись ст.ст. 89, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с.Мирне, Лозівського району Харківської області, громадянкою України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Мирне, Лозівського району Харківської області, громадянином України, зареєстрований 18 жовтня 2019 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №255.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Залишити проживати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО