Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №626/4062/25 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/4062/25

Провадження № 1-кп/626/134/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025221090000839 по обвинуваченню ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, громадянин України, солдата ВЧ НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий Нововодолазьким районним судом Харківської області: 25.06. 2009 за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 22.10.2009 за ч.2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки; 18.05.2012 за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України до 7 років позбавлення волі; 14.08.2019 за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.5 ст.407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , керуючись умислом спрямованим на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення в порушення "Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом", затвердженого Постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 року, в невстановлений час, знаходячись поблизу дамби в с.Старовірвка Берестинського району зірвав дикоростучі рослини коноплі, які зберігав з метою подальшого збуту.

04.09.2025 обвинувачений ОСОБА_5 прибув до м.Берестин Харківської області та о 10-й годині 30 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись в парковій зоні по вул. Копиленка м. Берестин Харківської області, поблизу залізничної станції м. Берестин незаконно збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, масою – 117,8564 г., шляхом його передачі "з рук в руки" ОСОБА_6 , отримавши 1500 грн.

Солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді радіотелефоніста 4 радіовіддлення радіо взводу роти зв`язку тилового командного пункту польового вузла зв`язку ВЧ НОМЕР_1 , пункт постійної дислокації якої станом на 27.04.2025 знаходився на території АДРЕСА_2 , маючи об`єктивні можливості продовжити військову службу в умовах військового стану , у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст. 1, 2, 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби 3бройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту збройних Сил України, без дозволу командування та поважних причин, 27.04.2025 не повернувся до місця дислокації ВЧ НОМЕР_1 , з навчання яке проходив у ВЧ НОМЕР_2 на підставі наказу командира ВЧ № 68 у період з 03.03.2025 по 27.04.2025 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин, до 30.09.2025.

У пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_5 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.5 ст.407 КК України визнав повністю. Обвинувачений підтвердив факти викладені в обвинувальному акті. Просив врахувати, що він розкаявся у скоєному.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту а також збут наркотичних засобів, ці дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.307 КК України. Суд доходить висновку, що умисні дії ОСОБА_5 , які полягали у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень. Відповідно до ст.12 КК України, злочини передбачені ч.1 ст.307, ч.5 ст.407 КК України є тяжкими.

Враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_5 був раніше неодноразово засудженим, звільнився умовно-достроково 06 грудня 2021 року, на диспансерному обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зі ст.66 КК України , суд вважає те, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, критично ставиться до своєї протиправної поведінки. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 є рецидив злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_5 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій норм закону, які передбачають відповідальність за вчинені ним злочини. Таке покарання, на переконання суду, необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Суд також враховує позиції Верховного Суду, викладені в постановах у справі №750/2773/22 (провадження №51-3061км22) від 22.12.2022 та у справі №726/78/23, (провадження №51-1772км23) від 11.07.2023, з яких вбачається, що кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби свідчать про підвищену суспільну небезпечність, оскільки можуть призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, а тому застосування іншого покарання ніж позбавлення волі, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за вчинення таких дій.

Суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, з врахуванням тяжкості вчиненого, даних про особу обвинуваченого, пом`якшуючих покарання обставин, позиції сторони обвинувачення висловлену під час судових дебатів, в межах санкції ч.1 ст.307, ч.5 ст.407 КК України , оскільки саме таке покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання з урахуванням ст.69 КК України. Суд вважає доцільним призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідним є вважати продовженою дію запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Початок строку відбування покарання суд вважає правильним рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 30.09.2025 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихо ч.1 ст.307, ч.5 ст.407 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі ; за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю вказаних кримінальних правопрушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня його фактичного затримання 30 вересня 2025 року. Запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі, речовину рослинного походження зеленого кольору, добровільно видану ОСОБА_6 , якапередана на зберігання до Берестинського РВП – знищити.

Витрати за проведення експертизи № СЕ-19/121-25/23199-НЗПРАП від 15.09.2025 в сумі 2674 гривень № СЕ-19/121-25/25851-БД від 17.11.2025 в сумі 1385,25 гривень стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім - надіслати поштою.

Суддя