Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №289/46/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №289/46/26

Суддя: Сіренко Н. С.

Справа № 289/46/26

Номер провадження 3/289/89/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Житомирській області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , директора ТОВ «МАКС-АВТОТРАНС», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 1224, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561685 від 08.01.2026, водій ОСОБА_2 16.12.2025 о 09:00 на трасі М06, 86 км, керуючи транспортним засобом LEXUS GX, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на огороджувальний конус та залишив на порушення встановлених правил місце ДТП до якого причетний, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 1224 КУпАП.

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561680 від 08.01.2026, водій ОСОБА_2 16.12.2025 о 09:00 на трасі М06, 86 км, керуючи транспортним засобом LEXUS GX, д.н.з. НОМЕР_2 , не впевнився в безпечності маневру рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на конуси огородження. При ДТП майно отримало механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

На підставі ст. 36 КУпАП суд, вважає за доцільне зазначені справи про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження для спільного розгляду і вирішення, оскільки справи стосовно ОСОБА_1 розглядаються одним і тим же органом.

Від захисника Рябка С.О. надійшли пояснення з клопотаннями про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. В поясненнях захисник зазначає, що представниками поліції зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , проте йому не було повідомлено будь-яку причину та підставу зупинки та будь-яких протоколів чи постанов за порушення ПДР складено не було, проте зазначає, що патрульний автомобіль стояв перед автомобілем ОСОБА_1 та блокував останньому проїзд, а про встановлення конусів позаду його автомобіля поліцейські не повідомляли і в дзеркалі заднього виду їх не було видно, тому ОСОБА_1 спокійно здійснив рух заднім ходом для безпечного продовження руху в напрямку вперед. Також ОСОБА_3 вказує на те, що матеріалами справи не підтверджено, які саме конкретні пошкодження отримав конус та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність механічних пошкоджень, відсутні фото із зображеннями пошкоджень конусу.

В судовому засідання ОСОБА_1 та його захисник Рябко С.О. підтримали свої письмові пояснення та просили закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу правопорушень.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

В статті 1224 КУпАП йдеться про те, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою адміністративну відповідальність.

Стаття 124 КУпАП передбачає, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою адміністративну відповідальність.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду та залишив місце ДТП.

Судом досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис, на якому не зафіксовано факту того, що гр. ОСОБА_1 16.12.2025 порушив ПДР, що спричинило пошкодження майна та залишив місце ДТП, а саме: перед автомобілемLEXUS на якому не можливо однозначно встановити д.н.з. знаходиться патрульний автомобіль, який перешкоджає йому в русі, водій транспортного засобу LEXUS в свою чергу рухається заднім ходом щоб продовжити рух.

З матеріалів, які додано до протоколів про адміністративні правопорушення, не вбачається винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 1224, ст. 124 КУпАП, відсутні докази на підставу зупинки та встановлення конусів для обмеження руху його автомобіля, а також їх пошкодження, його вина не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, отже суд вважає, що працівниками поліції не доведено факту вчинення ОСОБА_1 ДТП та залишення місце її вчинення.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколах про адміністративні правопорушення від 08.01.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 1224, ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 36, 1224, 124, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №289/46/26 (провадження № 3/289/89/26), №289/47/26 (провадження №3/289/90/25 та присвоїти об`єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи №289/46/26 (провадження № 3/289/89/26).

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 1224, ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__

Оригінал: reyestr.court.gov.ua