Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №296/4518/24 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4518/24

1-кп/296/207/26

Вирок

Іменем України

29 січня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12024060400000894 від 22.03.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волиця Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня – спеціальна, неодруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючого неофіційно на будівництві, зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 03.06.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14.12.2022р. вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 03.06.2021р. змінено в частині призначення відбування покарання, із застосуванням положень ст. 72 КК України, покарання відбув,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.03.2024 року в невстановлений слідством час ОСОБА_5 перебував у приміщенні будівлі, що за адресою в м. Житомирі, вул. Параджанова, 52, де він помітив в одній із кімнат нежитлового приміщення тепловізор торгової марки «Testo» моделі «875-2і» (33Hz).

В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, із вищевказаної будівлі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, в період запровадженого на території України воєнного стану, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу викрав чуже майно, а саме тепловізор торгової марки «Testo» моделі «875-2і» (33Hz), який належить ОСОБА_6 , вартістю 160 000 грн 00 коп.

В подальшому, утримуючи вказане майно при собі, ОСОБА_5 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 160 000 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, зазначив, що згоден із фабулою обвинувачення, фактичними обставинами справи та погодився з їх юридичною кваліфікацією, що запропонована стороною обвинувачення, щиро шкодує про вчинене. Пояснив, що 07.03.2024р. в одній із кімнат нежитлового приміщення по вул. Параджанова, 52 помітив тепловізор, який забрав та отримав за нього близько 10000грн. Майно потерпілому ОСОБА_6 повернуто, шкода відшкодована.

Потерпілий ОСОБА_6 через підсистему «Електронний суд» 17.12.2025р. звернувся із письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності. Просить суворо покарати обвинуваченого.

Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та судових витрат.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, і ці умисні дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Так, обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено і в обвинувальному акті не зазначено. Пом`якшуючими покарання обвинуваченого обставинами судом визнається активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, покарання відбував реально, ухилявся від суду, оголошувався в розшук, на обліку в психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, шкода потерпілому відшкодована шляхом повернення майна, враховуючи думку прокурора, потерпілого, який в адресованій суду письмовій заяві наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, із врахуванням висновку органу пробації про високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, однак виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та він не становить небезпеку для суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливе із призначенням покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Разом з тим із застосуванням інституту звільнення від покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку достатньої тривалості.

При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби скасувати.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів вирішити на підставі положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 8 (восьми) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби скасувати.

Речові докази – тепловізор торгової марки «Testo» моделі «875-2і» (33Hz), переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити власнику.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави 1893 (одну тисячу вісімсот дев`яносто три) гривень 20 копійок судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, направити потерпілому.

Головуючий суддя ОСОБА_8