Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №207/8456/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/8456/25

№ 1-кп/207/190/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд м.Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12025041780001162 від 17.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Крушинівка Бершадського району Вінницької області, громадянин України, який має середньо - спеціальну освіту, одружений, має на утриманні 1 малолітню дитину, військовослужбовець військової служби по мобілізації військової частини НОМЕР_1 у званні старший солдат, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у посаді стрільця третього відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої соціальної підтримки служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за N? 576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх страв України N? 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, придбав дві ручні осколкові гранати М-67 в зборі з запалами М-213, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу з метою подальшого використання.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що придбані ОСОБА_5 дві ручні осколкові гранати М-67, які є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини, в зборі з запалами М-213, які відносяться до категорії вибухових пристроїв, привласнив їх та переніс до місця свого мешкання, а саме до буд. N? 102а по вул. Колеусівській в м. Кам?янське Дніпропетровської області, де почав їх зберігати без передбаченого законом дозволу, чим скоїв незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу з метою подальшого використання.

17.11.2025, в період часу з 20 години 49 хвилин по 21 годин 34 хвилини за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено огляд, під час якого працівниками поліції у останнього було вилучено: два конструктивно оформлені заряди вибухово речовини, а саме споряджені корпуси ручних, осколкових, гранат М-67 промислового виготовлення, придатні для здійснення вибуху, в зборі з двома запалами типу М-213 промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових пристроїв та придатні для здійснення вибуху, які

ОСОБА_5 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу, тобто

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розкаявся, пояснив, що зробив необхідні висновки щодо своєї поведінки та просив суворо не карати. Пояснив, що випадково привіз гранати з території проведення активних бойових дій та зберігав дальній кімнаті, де вони не могли нікому нашкодити. Умислу на заподіяння комусь шкоди за їх допомогою не мав. Здати гранати керівництву або до поліції побоявся, оскільки мав би проблеми, зокрема у вигляді зняття доплат. Гранати хотів передати військовим які б їхали до зони бойових дій. Зазначені гранати виявлені та вилучені працівниками поліції, які приїхали до нього додому за викликом дружини з приводу сварки, вона ж і заявила поліцейським про наявність в квартирі гранат.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом, роз`яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.

Прокурор, захисник та обвинувачений судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв`язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_5 .

З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження обвинуваченими всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд визнав можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнав недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованих стороною обвинувачення кримінальних правопорушень, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, а також письмових доказів, необхідних для вирішення процесуальних питань при ухваленні вироку.

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В силу ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених є щире каяття.

В силу ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину; раніше не судимий; на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання та служби характеризується позитивно.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покаранняза ч.1 ст.263 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

З урахуванням встановлених судом відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , приймаючи до уваги його перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику за місцем мешкання та служби, його щире каяття, що свідчить про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільні позови не заявлені.

Витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, з урахуванням того, що дві гранати М-67 знищені в ході експертиз.

Враховуючи викладене, керуючись ст.66, 67, 75, 76, 263 Кримінального кодексу України, ст.ст. 100, 129, 349, 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини, в якій він проходитиме військову службу та повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання, місця служби або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судових вибухово-технічних експертиз в розмірі 5348,40 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні: змиви на марлевий тампон та контрольний змив марлевого тампону після набрання вироком законної сили знищити

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд м.Кам`янського Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1