Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №162/9/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/9/26

Провадження № 1-кп/162/64/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030530000004 від 06.01.2026 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Любешів, Любешівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійною технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 на весні 2021 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на полі поблизу с. Кухітська Воля Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області, а саме на ділянці колишнього незаконного видобутку бурштину, шляхом збирання на поверхні ґрунту виявив та шляхом привласнення незаконно придбав каміння бурштину, яке невстановленим транспортним засобом перевіз до будинку за місцем проживання, що в АДРЕСА_1 , де зберігав за відсутності документів про законність походження. У подальшому, ОСОБА_5 за допомогою наявних за місцем проживання інструментів обробив частину зазначеного бурштину-сирцю, виготовивши декоративні елементи для намиста.

Під час проведення 05.11.2025 санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено декоративні предмети загальною масою 1079,03 г, які згідно з висновком експертизи є бурштином в декоративних елементах вартістю 40614,61 грн, а також безпосередньо каміння коричневого кольору загальною масою 22,42 г, яке відповідно до висновку експертизи являє собою бурштин у стані сировини природного походження вартістю 18,87 грн та відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними» віднесений до дорогоцінного каміння органогенного утворення.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні та переробці бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України.

Під час досудового розслідування між прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_4 , було досягнуто та підписано угоду від 06.01.2026 про визнання винуватості.

Сторони угоди погодились, що обвинувачений ОСОБА_5 понесе покарання за ч. 1 ст. 240-1 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 гривень з конфіскацією каміння бурштину на підставі ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК України. В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

Підтвердив суду, що угоду про визнання винуватості він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для нього є зрозумілими, просив затвердити зазначену угоду, призначити узгоджену в ній міру покарання.

Захисник та прокурор у судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_5 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачують підозрюваного, право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначено в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначено в ч. 3 ст. 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_5 були роз`яснені та йому зрозумілі.

Після таких роз`яснень суду обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження та перевіривши угоду про визнання винуватості, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статей 468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.1 ст.240-1 КК України.

Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження в судовому засіданні, переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Вимоги пункту 9 частини другої статті 52 КПК України щодо обов`язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених Кримінальним кодексом України.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені статтею 66 КК України, які пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які згідно з ст. 67 КК України, обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутні.

Обвинувачений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодружений, офіційно не працює, має постійне місце проживання, де характеризується добре. На обліках у лікарів нарколога чи психіатра він не перебуває.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати за проведення судових експертиз, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються у тому числі умови застосування спеціальної конфіскації.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України). Таким чином, спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України випадках – до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, якщо власник знав про їх незаконне використання.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 100, 174 КПК України.

При цьому, вирішуючи долю речових доказів - каміння, зовні схоже на бурштин, та вироби з бурштину, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 96-1, ст. 96-2 КК України, тобто застосувати спеціальну конфіскацію та безоплатно вилучити їх у власність держави.

Цивільний позов у справі не заявлений. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі наведеного, керуючись статтями 314, 368 - 371, 374, 376, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06.01.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030530000004 від 06.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, а саме:

- 3565 гривень 60 копійок – за проведення судово-гемологічної експертизи № СЕ-19/103-25/14723-ФХГД від 18.11.2025;

- 7131 гривня 20 копійок – за проведення судово-гемологічної експертизи № СЕ-19/103-25/15575-ФХГД від 08.12.2025.

Речові докази:

-каміння, зовні схоже на бурштин, яке поміщено до спецпакету НПУ WAR0063363; вироби з бурштину, які поміщено до спецпакету НПУ 7283473, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області- конфіскувати в дохід держави в порядку ст. 96-1, 96-2 КК України;

-мобільний телефон марки «Xiaomi», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету НПУ WAR0063362 та який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області – повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ;

-товарно-транспортну накладну №59001138299974 ТОВ «Нова Пошта», яка поміщена до спецпакету НПУ WAR1085342; блокнот з чорновими записами, який поміщено до спецпакету НПУ WAR0063364, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.11.2025 в рамках даного кримінального провадження - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1