Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №585/3713/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 585/3713/25

Провадження № 2/161/2312/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 січня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Мазура Д.Г.,

секретар судового засідання: Дручок О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Коллект центр» звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обгрунтовує тим, що 14.07.2021 року між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №4461715, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн., які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.

04.02.2022 року між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 04-02-01/2022, у відповідності до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 4461715 від 14.07.2021 року.

У свою чергу, 10.03.2023 року на підставі Договору відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», позивач набув права майнової вимоги за кредитним договором № 4461715 від 14.07.2021 року, розмір заборгованості позичальника за яким становив 25571,15 грн. з яких: 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 17430,00 грн. - заборгованість по відсотках, а також інфляційні збитки в сумі 128,00 грн. та 3 % річних в сумі 13,15 грн.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує. Враховуючи наведене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» суму заборгованості суму заборгованості за кредитним договором № 4461715 від 14.07.2021 року в розмірі 25571,15 грн., а також понесені судові витрати по справі, з яких: 2 422, 40 грн. судовий збір, 13000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

26 вересня 2025 ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області матеріали справи передано за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області для розгляду.

28 жовтня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили. На адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», однак на кожне судове засідання ОСОБА_1 , отримувала SMS-повідомлення про виклик до суду, що підтверджується довідками про доставку SMS – повідомлення «адресат відсутній за вказаною адресою»

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 2021 року між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4461715, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 8000, 00 грн., які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.

Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні зобов`язання.

04 лютого 2022 року між ТзОВ «Авентус України» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 04-02-01/2022, у відповідності до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 4461715 від 14 липня 2021.

У свою чергу, 10 березня 2023 року на підставі Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023, укладеного між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр», позивач набув права майнової вимоги за кредитним договором № 4461715 від 14 липня 2021.

Із долучених до матеріалів справи розрахунків слідує, що розмір заборгованості позичальника за кредитним договором № 4461715 від 14 липня 2021 року становить 25571,15 грн. з яких: 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 17430,00 грн. - заборгованість по відсотках.

Всупереч умовам кредитного договору № 4461715 від 14 липня 2021 року відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує.

За невиконання умов вищевказаного правочину кредитор, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував позичальнику інфляційні втрати в сумі 128,00 грн. та 3 % річних в сумі 13,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При укладенні кредитного договору, беручи на себе певні зобов`язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов`язані за таким договорами.

Суд встановив, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання по кредитному договору за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином, із ОСОБА_1 , на користь ТзОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 4461715 від 14 липня 2021 року в розмірі 25571,15 грн.

Крім того, у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано на вищевказану суму заборгованості інфляційні втрати в сумі 128,00 грн. та 3 % річних в сумі 13,15 грн. за період з 24.01.2022 року по 10.01.2023 року.

На переконання суду, вищевказані вимоги також підлягають задоволенню, оскільки такі грунтуються на вимогах закону, в тому числі приписам п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати зі сплати судового збору з відповідача в розмірі 2 422,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн, надані адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2024 № 01/07/2024, на підставі якого складено витяг з акту про надання юридичної допомоги 31.08.2025.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

В силу вимог ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

На підставі ст. ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,77,81, 137,141,247, 259,263-268, 280,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №4461715 від 14 липня 2021 року у розмірі 25571 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну) гривню 15 копійок, з яких 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 17430 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими процентами, 128 (сто двадцять вісім) гривень 00 копійок – інфляційні збитки, 13 (тринадцять) гривень 15 копійок – нараховані 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр » 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3, оф. 306;

Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту заочного рішення 29 січня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур