Суд: Ширяївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 28 січня 2026 р.
Справа: №518/1676/25
Суддя: Гуржій А. В.
Ширяївський районний суд Одеської області
29.01.2026 Справа №: 518/1676/25 Провадження № 1-кп/518/40/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2026 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні зали №1 судових засідань Ширяївського районного суду Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162260000476 від 23.08.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ревова, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, українця, неодруженого, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді кулеметника відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони у військовому званні «матрос»,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості судових рішень, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 11.07.2024, яка набрала законної сили 23.07.2024, будучи ознайомлений із нею 23.07.2024, постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 04.09.2024, яка набрала законної сили 14.09.2024, будучи ознайомлений із нею 14.09.2024, постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 19.02.2025, яка набрала законної сили 04.03.2025, будучи ознайомлений із нею 04.03.2025, постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 25.03.2025, яка набрала законної сили 04.04.2025, будучи ознайомлений із нею 04.04.2025, постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 06.05.2025, яка набрала законної сили 16.05.2025, будучи ознайомлений із нею 16.05.2025, постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 12.05.2025, яка набрала законної сили 22.05.2025, будучи ознайомлений із нею 22.05.2025, постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 10.06.2025, яка набрала законної сили 20.06.2025, будучи ознайомлений із нею 20.06.2025, та постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 22.07.2025, яка набрала законної сили 02.08.2025, будучи ознайомлений із нею 02.08.2025, ігноруючи виконання постанов суду, щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч вищевказаної постанови суду, якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, вчинив дії щодо невиконання постанов суду, що набрали законної сили, за таких обставин.
23.08.2025 о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи особою, позбавленою відповідно до постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 22.07.2025 права керування транспортним засобом строком на 5 років, маючи реальну можливість виконати постанову суду, що набрала законної сили, умисно її не виконував, а саме рухався по вулиці Олімпіадівській в селі Ревова, Березівського району, Одеської області, у зв`язку з чим був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Березівського РВП ГУНП у Одеської області.
Крім цього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій проти громадської безпеки, без передбаченого законом дозволу, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23.08.2025, знайшов ніж «HALMAK», який відноситься до категорії короткоклинкової холодної зброї колючої дії, після чого поклав його під водійське сидіння власного автомобіля марки «ВАЗ 2101» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 та став його незаконно зберігати до моменту вилучення працівниками поліції, під час проведення огляду місця події 23.08.2025 в період часу з 04 год. 00 хв. по 04 год. 30 хв. за адресою: с. Ревова, Березівського району, Одеської області, вул. Олімпіадівська, навпроти будинку №17.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили та за ч. 2 ст. 263 КК України – носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю та пояснив, що у 2024-2025 роках неодноразово притягувався судом до адміністративної відповідальності з прийняттям рішення про позбавлення його права керування транспортним засобом, проте в черговий раз керував транспортним засобом з метою дістатися до місця роботи. Також, пояснив, що знайшов ніж та зберігав його в транспортному засобі під водійським сидінням, жодних дозволів на носіння не отримував. У вчиненому щиро кається, повідомив, що подібних вчинків не допустить, просить суворо не карати його та призначити штраф.
Прокурор, у судовому засіданні підтримав обвинувачення та просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Враховуючи, що обвинувачений дав свідчення, в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючи його матеріали, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який не заперечував проти вказаного порядку розгляду справи, а також з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та здійснити лише допит обвинуваченого й дослідити характеризуючі його матеріали.
Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263 КК України – носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу та ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, та його дії правильно кваліфіковано.
Під час судового розгляду відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, при визначені виду та міри покарання, суд відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які положеннями ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення протиправних дій, особу винного, який має посередню характеристику за місцем проживання, та незадовільну характеристику за місцем проходження військової служби, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває, проходив військову службу.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує досудову доповідь органу пробації в частині середніх ризиків вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства.
Відповідно до положень ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного та з огляду на особливості цих правопорушень, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень застосування щодо нього покарання в мінімальних межах, установлених санкціями ч. 2 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, як достатнє для досягнення визначеної у ч. 2 ст. 50 КК України мети.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень; за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що відповідає особі цього обвинуваченого та тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів по справі, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Документально підтвердженими витратами є витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 2674,20 грн.
Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 369-371, 374 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;
-за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Речові докази:
- відеозапис з бодікамери СРПП ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, який міститься на оптичному диску «DVD-R» і постановою від 01.09.2025 року, що визнаний речовим доказом залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- ніж «HALMAK», який поміщено до первинного пакування (паперового коробу) та поліетиленового пакету, що опечатаний пломбою №7628271 і переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області згідно з квитанцією №173 від 03.09.2025 року в кримінальному провадженні №12025162260000476 — знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua