Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №602/26/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/26/26

Провадження № 3/602/49/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , одруженої, громадянки України, -

в с т а н о в и в:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425694 від 01.01.2026 зазначено, що 13 грудня 2025 року, о 20 год 30 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свекрухи ОСОБА_2 , під час чого виражалася в її сторону нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою, що заподіяло шкоду її психологічному здоров`ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 13.12.2025 у неї був день народження і вона з подругами відсвяткувала його, під час чого вживала алкогольні напої. Прийшовши додому напідпитку, у неї з чоловіком виник конфлікт, оскільки чоловік був проти того, щоб вона святкувала свій день народження з подругами. Обмінявшись з чоловіком репліками, конфлікт з ним майже вичерпався, коли до кімнати увійшла свекруха, ОСОБА_2 , яка почала їй докоряти, щоб вона не сперечалася з її сином, чоловіком ОСОБА_1 , який проходить реабілітацію після поранення, і не нервувала його. Не бажаючи зачинати конфлікт зі свекрухою, ОСОБА_1 хотіла вийти із будинку, однак свекруха стала у дверях, не даючи їй можливості вийти, тоді вона не стрималася і обізвала свекруху нецензурними словами. Додатково пояснила, що фізичною розправою не погрожувала.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилися, хоч і була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та не повідомила суд про причини своєї неявки.

Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та письмові докази, додані до нього, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов вказаних нижче висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється у визначеному законом порядку на основі доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо (ст. 251 КУпАП).

ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення 13 грудня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (станом на 13.12.2025) передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності), зокрема, фізичного та психологічного характеру, а також наявність шкідливих наслідків у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого внаслідок умисного вчинення суб`єктом відповідних діянь.

Суддя зауважує, що під домашнім насильством, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, підпадають не будь-які словесні образи, а лише такі цілеспрямовані та навмисні діяння, які спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, словесні образи, висловлені одним з членів сім`ї на адресу іншого під час епізодичного конфлікту, що виник між членами сім`ї, які довгий час проживають разом, якщо вони не були спрямовані на досягнення неправомірної мети кривдника та не потягнули за собою визначених наслідків, хоч і є формально подібними до дій, котрими може виражатися психологічне насильство, проте, на думку судді, не є такими в розумінні Закону і не входять до об`єктивної сторони складу згаданого адміністративного правопорушення.

У протоколі стверджується, що своїми протиправними діями ОСОБА_1 заподіяла шкоди психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , натомість ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачені шкідливі наслідки у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, до протоколу не додано жодних доказів наявності згаданих вище шкідливих наслідків.

Потерпіла ОСОБА_2 також не надала судді доказів завдання шкоди її психічному здоров`ю за обставин, вказаних у протоколі.

У письмовому поясненні потерпілої ОСОБА_2 від 30.12.2025, доданому до протоколу, зазначено, що 13.12.2025 о 20 год 30 хв додому повернулась випивша невістка ОСОБА_1 , в ході цього у них виникла розмова, яка переросла у сварку, під час якої невістка виражалась до неї нецензурними словами та погрожувала. Після конфлікту невістка вийшла із будинку і пішла у невідомому напрямку (а.с.5).

При цьому у вищезгаданому письмовому поясненні потерпілої відсутні будь-які згадки про шкоду психічному здоров`ю, заподіяну їй умисними діями ОСОБА_1 .

Суддя зауважує, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а є лише твердженням уповноваженої особи про наявність у діях певної особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, таке твердження має доводитися у встановленому порядку доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти росії» (заява № 36673/07), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності шкідливих наслідків, як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 247 п.1, 252, 279, 280, 284-285, 287, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. А. Наумчук