Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №595/2/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/2/26

Провадження № 1-кп/595/49/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2026 м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000238 від 25 листопада 2025 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, раніше судимого вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців, з покладенням обов`язків, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2025 року, близько 00 годин 10 хвилин, у ОСОБА_3 , який перебував на АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21063», бежевого кольору, 1988 року випуску із державним номерним знаком НОМЕР_2 , що був припаркований поруч із будинком за вищевказаною адресою, власником якого є ОСОБА_9 , та який перебував у користуванні ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 25 листопада 2025 року, близько 00 години 10 хвилин, ОСОБА_3 , не маючи права на володіння, розпорядження та користування транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21063», бежевого кольору, 1988 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_2 , всупереч волі власника (законного користувача) вказаного транспортного засобу, скориставшись тим, що ОСОБА_5 у той момент не перебував поблизу вказаного автомобіля та, переконавшись, що інші присутні неподалік особи не обізнані про його злочинний намір, відчинив водійські двері та сів на місце водія транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21063», бежевого кольору, 1988 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_2 , де незаконно пошкодивши замок запалювання, а саме витягнувши із нього дроти, які в подальшому з`єднав, унаслідок чого запустив двигун автомобіля, вартістю 20234 гривні 75 копійок, привівши його таким чином у робочий стан.

Після цього, ОСОБА_3 розпочав рух вищевказаним автомобілем у напрямку вулиці Галицька, міста Бучач Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, та рухаючись вулицею Галицька, що у місті Бучач Чортківського району Тернопільської області, через технічну несправність автомобіль зупинився.

Внаслідок своїх вищевказаних дій ОСОБА_3 протиправно вилучив автомобіль «ВАЗ 21063», бежевого кольору, 1988 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_2 , у його користувача ОСОБА_5 , зробивши це всупереч його волі, не маючи жодних правових підстав володіти, користуватися, керувати і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

Такі дії ОСОБА_10 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Крім цього, 25 листопада 2025 року у ОСОБА_3 під час перебування в м. Бучач по вулиці Сонячній Чортківського району Тернопільської області, без вагомої на те причини, виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , 25 листопада 2025 року, біля 00:30 год., перебуваючи по вул. Сонячній, що в м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, спочатку наніс один удар в область голови, в результаті якого останній впав на землю, після чого ОСОБА_10 почав наносити численні удари руками та ногами в область голови та тулуба, а тоді, піднявши з землі камінь, наніс ним удар в область обличчя.

Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_6 отримав травми у вигляді рани лобної ділянки голови, перелом кісток носа без зміщення кісткових уламків за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких з короткочасним розладом здоров`я, оскільки при звичайному перебігу травматичного процесу, такі ушкодження потребують для свого загоєння понад 6 діб, а не більше як три тижні (21 день), згідно п.2.3.2.а, 2.3.3. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, а також перелом правої половини передньої стінки лобної кістки лобної пазухи, що не супроводжувався небезпечним для життя явищами, згідно п.2.2.1.а.в. “Правил”, за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки при звичайному перебігу травматичного процесу, таке ушкодження потребує для свого загоєння термін, тривалістю більше як 21 день.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані як ч. 1 ст. 122 КК України, - умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш, як на одну третину.

Також, 24 листопада 2025 року близько 23 годин 54 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував на вулиці Галицькій у місті Бучач Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21013», зеленого кольору, 1986 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_3 , що був припаркований поруч із будинком за вищевказаною адресою, власником якого є ОСОБА_11 , та який перебував у користуванні ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 24 листопада 2025 року, близько 23 годин 54 хвилин, ОСОБА_3 ,, не маючи права на володіння, розпорядження та користування транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21013», зеленого кольору, 1986 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_3 , всупереч волі власника (законного користувача) вказаного транспортного засобу, скориставшись тим, що ОСОБА_7 , у той момент не перебував поблизу вказаного автомобіля та переконавшись, що інші присутні неподалік особи не обізнані про його злочинний намір, розбивши скло водійських дверей, відчинив їх та сів на місце водія транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21013», зеленого кольору, 1986 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_3 , де незаконно пошкодивши замок запалювання, а саме витягнувши із нього дроти які в подальшому з`єднав, розуміючи, що не може привести автомобіль в заведений стан, виліз із салону автомобіля та почав вручну пхати автомобіль, вартістю 31907,58 грн.

Після цього ОСОБА_3 проштовхав автомобіль «ВАЗ 21013», зеленого кольору, 1986 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_3 , близько 20 метрів із вулиці Галицької в напрямку вулиці Лесі Українки в місті Бучач Чортківського району Тернопільської області, де зупинився.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 протиправно вилучив автомобіль «ВАЗ 21013», зеленого кольору, 1986 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_3 у його користувача ОСОБА_7 , зробивши це всупереч його волі, не маючи жодних правових підстав володіти, користуватися, керувати і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю. Від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що він користується транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», із державним номерним знаком НОМЕР_2 . Обвинуваченому ОСОБА_3 дозволу на керування вказаним автомобілем не давав. Ввечері 24 листопада 2025 року він залишив свій автомобіль перед будинком, а вночі виявив його відсутність. Від працівників поліції потерпілий дізнався де перебуває його транспортний засіб. Претензій до обвинуваченого він не має. Відносно призначення обвинуваченому міри покарання покладається на думку суду.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 25 листопада 2025 року, в період комендантської години, близько першої години ночі, повертаючись із центру м. Бучача, повернув на вулицю Сонячну, де перебував обвинувачений разом із своїм братом. До потерпілого підійшов обвинувачений, який попросив цигарку, потерпілий дав йому сигарету, розвернувся, після чого обвинувачений вдарив його у голову, в результаті удару потерпілий впав. Після цього обвинувачений та його брат почали наносити потерпілому удари. На запитання потерпілого чому вони його б`ють, то один відповів: «Я не за таких воював», а інший пояснив таку поведінку тим, що він (потерпілий) «кучерявий». Після того, як вони його побили, один з них взяв мобільний телефон потерпілого, який випав з кишені, коли він впав. Що було дальше з телефоном потерпілий не знає. Працівники поліції йому повідомили, що такий розбився. Коли вони відійшли, потерпілий ще трішки полежав, тоді побіг додому, але іншою дорогою, не тією, якою пішли обвинувачений із братом. Про те, що його били каменем, він дізнався від працівників поліції, від цих ударів у нього залишились сліди на обличчі. Причину такої агресії обвинуваченого потерпілий не знає. До обвинуваченого особисту неприязнь він не має, раніше його не знав. Претензій майнового характеру до обвинуваченого потерпілий не має. Відносно призначення обвинуваченому міри покарання потерпілий покладається на думку суду.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що о 06 годині ранку 25 листопада 2025 року до його матері зателефонували із поліції та повідомили, що автомобіль марки «ВАЗ 21013», із державним номерним знаком НОМЕР_3 , стоїть не на своєму місці. Вказаний транспортний засіб належить племіннику потерпілого, користувався ним батько потерпілого, обвинуваченому вони не надавали дозволу на користування таким. Претензій майнового характеру до обвинуваченого потерпілий не має. Відносно призначення обвинуваченому міри покарання потерпілий покладається на думку суду.

Окрім того винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України, повністю доведена дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, зокрема, оголошеними в судовому засіданні:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01 грудня 2025 року, згідно якого ОСОБА_3 заявив, що 24 листопада 2025 року близько 23:30 год., перебуваючи в м. Бучач по вул. Галицькій, поблизу світлофору, він побачив автомобілем марки «ВАЗ 21013», зеленого кольору, підійшовши, ліктем руки розбив переднє водійське вікно, відкрив капот, включив масу, сів за кермо, від`єднавши дроти від замка запалювання, намагався завести даний автомобіль, однак він не завівся. Після цього попросив брата ОСОБА_13 штовхати автомобіль, на що той погодився та доштовхав авто до магазину «Фрея». ОСОБА_3 в цей момент перебував за кермом та намагався завести даний автомобіль, але авто не заводилось, тому він залишив автомобіль біля вказаного магазину «Фрея», при цьому розбив лобове вікно лівою рукою з ліктя та залишив місце події;

-протоколом огляду місця події від 01 грудня 2025 року та долученим до нього ілюстрованим додатком у вигляді таблиці ілюстрацій, складеним заступником начальника СВ ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_14 , за участі потерпілого ОСОБА_7 , спеціаліста-криміналіста СВ ВП № 2 (м. Бучач) ОСОБА_15 , в присутності понятих, в ході якого в провулку між вулицями Галицька та Лесі Українки в м. Бучач проведено огляд автомобіля марки «ВАЗ 21013», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 . Під час огляду виявлено пошкодження лобового скла, вибите ліве переднє скло дверки автомобіля. Всередині автомобіля, на сидіннях та підлозі, знаходились фрагменти битого скла. На місці, де попередньо тривалий час стояв автомобіль, виявлено уламки битого скла. В ході огляду було виявлено та вилучено: сліди речовини бурого кольору на зовнішній стороні водійської дверки, кермі, дверній карті водійської дверки; два каменя; автомобіль марки ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_3 , зеленого кольору, 1986 року випуску; п`ять слідів папілярних узорів пальців із поверхні керма автомобіля, із пластикової пляшки із написом «Моршинська», із панелі автомобіля;

-протоколом огляду диска із відеозаписом від 10 грудня 2025 року, складеного старшим слідчим СВ ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000240 від 01 грудня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який було надано КП «Бучацьким КПП», а саме оптичного диску DVD-R №MAP533DD02032219 ємкістю 4.7 GB. Даний диск поміщено в стаціонарний робочий комп`ютер із номером 101460617. При відкритті даного диску виявлено один відео файл: «2025-11-25-09-21-22_092851» розміром 337 МБ. При відкритті відео файлу «2025-11-25-09-21-22_092851» за допомогою відео-програвача «Windows Legacy» виявлено відеозапис, який ведеться із камери спостереження за адресою: м. Бучач, вул. Галицька, 49 Чортківського району Тернопільської області. На даному відеозаписі 24 листопада 2025 року о 23:51:14 спостерігається як ОСОБА_13 та ОСОБА_3 рухаються зі сторони міського парку вул. Галицька, м. Бучач. О 23:54:36 ОСОБА_13 штовхає автомобіль ВАЗ 21013, в той час як ОСОБА_3 знаходиться за кермом автомобіля. О 23:54:44 ОСОБА_3 виходить із даного автомобіля через передні ліві двері, біля лівих задніх дверей стоїть ОСОБА_13 . О 23:54:50 та 23:54:51 ОСОБА_3 та ОСОБА_13 відходять від даного автомобіля, рухаючись в сторону Бучацької міської ради;

-висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_17 № СЕ-19/120-25/15211-АВ від 11 грудня 2025 року, згідно якого: 1) ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , станом на 24 листопада 2025 року становить 31907,58 грн; 2) сума матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_5 , внаслідок пошкодження КТЗ під час вчинення кримінального правопорушення (незаконне заволодіння) станом на 24 листопада 2025 року становить 5951,78 грн;

-висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/120-25/15491-Д від 15 грудня 2025 року ОСОБА_18 , згідно якого: 1) із восьми слідів папілярних узорів, що вилучені в ході огляду місця події 01 грудня 2025 року, два сліди придатні для ідентифікації особи, а саме: слід розміром 20x12 мм, на відрізку липкої стрічки 1; слід розміром 20x12 мм, на відрізку липкої стрічки 3. Решту шість слідів папілярних узорів непридатні для ідентифікації особи (осіб), а саме: слід розміром 13x6 мм, що міститься на відрізку липкої стрічки 1; сліди розмірами 26x12 мм та 18x12 мм, що містяться на відрізку липкої стрічки 2; сліди розмірами 22x19 мм та 19x9 мм, що містяться на відрізку липкої стрічки 4; слід розміром 27x19 мм, що міститься на відрізку липкої стрічки 5; 2) два сліди папілярних узорів, залишені особою дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: слід розміром 20x12 мм, на відрізку липкої стрічки 1 залишений безіменним пальцем лівої руки; слід розміром 20x12 мм, на відрізку липкої стрічки 3 залишений вказівним пальцем лівої руки;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 листопада 2025 року, згідно якого ОСОБА_6 просив провести перевірку та притягнути до відповідальності осіб, які 25 листопада 2025 року близько 00.10 год., перебуваючи по вул. Сонячній в м. Бучач, в ході раптово виниклого конфлікту нанесли йому тілесні ушкодження;

-протоколом огляду місця події від 25 листопада 2025 року та долученим до нього ілюстрованим додатком у вигляді таблиці ілюстрацій, складеними старшим слідчим СВ ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 , за участі спеціаліста ОСОБА_15 , в присутності понятих, згідно яких проведено огляд на ділянці дороги будинку № 2 в м. Бучач по вул. Сонячна Чортківського району Тернопільської області, де зліва на узбіччі дороги по напрямку до вул. Гишки, на трав`яному покриві з опалим листям виявлено: пляму бурого кольору, за своїми зовнішніми ознаками схожу на кров; на відстані 80 см по напрямку до огорожі будинку № 2 капюшон чорного кольору зі слідами бруду та залишками речовини бурого кольору; далі на ділянці дороги зліва по напрямку до вулиці Гишки розміщені провідні навушники чорного кольору без маркування із слідами механічного пошкодження; зліва на проїжджій частині автодороги в напрямку з вулиці Сонячна до вулиці Гишки виявлено сліди бурої речовини, схожої на залишки крові; виходячи з вулиці Сонячної на узбіччі дороги, а саме на трав`яному покритті, біля будинку № 34 по вул. Гишки в м. Бучач виявлено мобільний телефон марки «Redmi», блакитного кольору, з явними слідами механічних пошкоджень, біля якого знаходились його знімна батарея та дисплей. Під час огляду вилучено: тампон зі змивом речовини бурого кольору, який поміщено у паперовий конверт; капюшон чорного кольору зі слідами бруду та речовини бурого кольору, який поміщено у сейф-пакет № RІС2209414; навушники чорного кольору зі слідами пошкоджень, які поміщено у сейф-пакет № RІС2209418; складові частини мобільного телефону марки «Redmi» з ІМЕІ НОМЕР_6 , які було поміщено у сейф пакет № RIC22094141;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 29 листопада 2025 року та долученим до нього ілюстрованим додатком у вигляді таблиці ілюстрацій, складеним слідчим СВ ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВп ГУНп в Тернопільській області ОСОБА_20 , за участі свідка ОСОБА_13 , статиста ОСОБА_21 , у присутності понятих, в ході якого ОСОБА_13 виконував роль свого брата ОСОБА_3 , добровільно показуючи на статистові як його брат наніс перший удар в обличчя ОСОБА_6 , як той втратив рівновагу і впав на землю, та брат в подальшому наносив численні удари руками та ногами в обличчя та тулуба, а також як брат за допомогою каменю наніс лежачому на землі ОСОБА_6 удар в область обличчя, а саме щелепи;

-висновком судово-медичного експерта Чортківського районного відділення Державної спеціальної установи «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 131 від 11 грудня 2025 року ОСОБА_22 , згідно якого за даними наданих медичних документів у ОСОБА_6 встановлено наступне: 1.2. При звертанні 25 листопада 2025 року за медичною допомогою в приймальне відділення КНП «Бучацька МЛ» у гр-на ОСОБА_6 лікарем приймального відділення було виявлено «рвану» рану лобної ділянки голови. При проведенні 25 листопада 2025 року рентгенографії та магнітно-резонансної томографії голови, а також 27 листопада 2025 року комп`ютерної томографії голови у гр-на ОСОБА_6 було діагностовано перелом правої половини передньої стінки лобної пазухи лобної кістки та перелом кісток носа без зміщення кісткових уламків. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх вид, властивості та розташування на тілі, утворилися від дії тупих предметів (предмету) незадовго до звертання гр-на ОСОБА_6 за медичною допомогою 25 листопада 2025 року, не виключено, при обставинах, зазначених в описовій частині постанови. Перелом правої половини передньої стінки лобної пазухи лобної кістки не супроводжувався небезпечними для життя явищами (у наданих медичних документах не описано проявів шоку тяжкого ступеня, масивної крововтрати тощо) і згідно п.п.2.2.1.а/в/, 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», МОЗ України, Київ 1995, за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки, при звичайному перебігу травматичного процесу, таке ушкодження потребує для свого загоєння термін, тривалістю більш як 21 день. Рана лобної ділянки голови, перелом кісток носа без зміщення кісткових уламків за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких з короткочасним розладом здоров`я, оскільки, при звичайному перебігу травматичного процесу, такі ушкодження потребують для свого загоєння термін, тривалістю понад 6 діб, але не більш як три тижні (21 день), що узгоджується із п.п. 2.3.2.а/, 2.3.3. вищезазначених «Правил». Виставлений лікарем приймального відділення КНП «Бучацька MЛ» діагноз «перелом нижньої щелепи» не підтверджений рентгенологічно;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 листопада 2025 року, згідно якого ОСОБА_5 просив встановити та притягнути до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які в період часу з 18 год. 24 листопада 2025 року по 03 год. 25 листопада 2025 року, шляхом злому замка запалювання та розбиття вікон, заволоділи його транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», із н.з. НОМЕР_2 , 1988 року випуску, бежевого кольору, який знаходився по вул. Стуса в м. Бучач, неподалік прибудинкової території, біля площадки із смітниками;

-протоколом огляду диска із відеозаписом від 25 листопада 2025 року, складеного слідчим СВ ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_20 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000238 від 25 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який було надано КП «Бучацьким КПП», а саме оптичного диску DVD-R №MAP633DD02032291 ємкістю 4.7 GB. Даний диск поміщено в стаціонарний робочий комп`ютер із номером 101460617. При відкритті відеофайлу «D4_S20251125000617_E20251125001244» за допомогою відео-програвача «Media Player Classic Home Video» виявлено відеозапис, який ведеться із камери спостереження за адресою: м. Бучач, вул. Стуса Чортківського району Тернопільської області. На даному відеозаписі 25 листопада 2025 року о 00:10:43 спостерігається як ОСОБА_3 та ОСОБА_13 рухаються вулицею Василя Стуса в м. Бучач. О 00:10:52 вони підходять до автомобіля ВАЗ 2106, який припаркований на узбіччі по вул. Стуса, 13 в м. Бучач. О 00:10:56 ОСОБА_3 відчинив передні ліві двері автомобіля, сів в автомобіль на переднє пасажирське сидіння (00:11:19) та о 00:12:40 завів даний автомобіль. При відкритті відеофайлу «D4_S20251125001244_E20251125001911» спостерігається виїзд ОСОБА_3 на дорогу та подальший його рух автомобілем по вул. Стуса у м. Бучач;

-висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/120-25/14897-Д від 26 листопада 2025 року ОСОБА_23 , згідно якого: із чотирьох слідів папілярних узорів, вилучених в ході огляду 25 листопада 2025 року, два придатні для ідентифікації по них особи, а саме: слід, найбільшими розмірами по осях 18x9 мм, на відрізку липкої стрічки 2; слід, найбільшими розмірами по осях 25x11 мм, на відрізку липкої стрічки 3. Решта, два сліди папілярних узорів, непридатні для ідентифікації по них особи (осіб), а саме: слід, найбільшими розмірами по осях 24x15 мм, на відрізку липкої стрічки 1; слід, найбільшими розмірами по осях 25x17 мм, на відрізку липкої стрічки 4. Два сліди пальців рук, залишені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дактилокарта заповнена на ім`я якого була надана на дослідження, а саме: слід, найбільшими розмірами по осях 18x9 мм, на відрізку липкої стрічки 2, залишений великим пальцем лівої руки; слід, найбільшими розмірами по осях 25x11 мм, на відрізку липкої стрічки 3, залишений великим пальцем правої руки;

-висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/120-25/14937-АВ від 09 грудня 2025 року ОСОБА_24 , згідно якого: 1) ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_7 , станом на 25 листопада 2025 року становить 20234,75 грн; 2) сума матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_7 , внаслідок пошкодження КТЗ під час вчинення кримінального правопорушення (незаконне заволодіння) станом на 25 листопада 2025 року становить 15505,00 грн;

-протоколом огляду речового доказу від 10 грудня 2025 року, проведеного старшим слідчим СВ ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000238 від 25 листопада 2025 року, у кімнаті слідчих дій № 1 відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, в присутності понятих, де на огляд представлено кросівки чорного кольору, які поміщені у сейф-пакет № QHY0071113 та який розпечатано у присутності понятих. На даних кросівках наявна речовина бурого кольору, після чого було оглянуто джинси сірого кольору, які поміщені у сейф-пакет № NPU5494426, який було розпечатано у присутності понятих. На даних джинсах наявна речовина бурого кольору. Тоді, на огляд представлено куртку зимову двохсторонню, яка була поміщена у сейф-пакет № QHY0071114, який було розпечатано у присутності понятих. Куртка зимова, двохстороння: а саме одна сторона темно-сірого кольору, друга сторона чорного кольору із білою полоскою «Найк», на якій наявна речовина бурого кольору, а також на лівому рукаві сіро-чорного кольору наявне пошкодження, а саме розрив довжиною 2-3 см.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

При цьому під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Оцінюючи в сукупності докази, здобуті у судовому засіданні, суд прийшов до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України (умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш, як на одну третину), ч. 1 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом), доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпечність вчинених ним кримінальних діянь, дані про особу обвинуваченого, мотиви та наслідки кримінальних правопорушень, поведінку винного та потерпілих, що передувала події, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

З урахуванням наведених положень законодавства суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, зокрема, відповідно до ст. 12 КК України, обвинуваченим вчинено нетяжкі злочини (ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України).

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року, який набрав законної сили 25 грудня 2025 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців, з покладення обов`язків, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, відтак покарання за ним невідбуте.

ОСОБА_12 зареєстрований у АДРЕСА_1 , де характеризується позитивно (характеристики № 15-09/15/185 від 25 листопада 2025 року, № 15-09/15/197 від 04 грудня 2025 року, видані старостою Переволоцького старостинського округу Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області), проживає разом з батьком, сестрами та братом (довідки про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1509/15/182, № 15-09/15/183 від 25 листопада 2025 року, № 15-09/15/198 від 04 грудня 2025 року, видані старостою Переволоцького старостинського округу Бучацької міської ради Тернопільської області), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (довідки №, № 2496, 2497, 2498, 2499 від 25 листопада 2025 року, №, № 2573, 2574 від 08 грудня 2025 року, видані КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради), раніше судимий Бучацьким районним судом Тернопільської області 24 листопада 2025 року за ч. 1 ст. 122 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та щире каяття, висловлене ним у судових дебатах.

Обставиною, що обтяжує покарання та передбачена п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши вказану норму закону, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Суд зазначає, що положення ст. 75 КК України підлягають застосуванню у взаємозв`язку із приписами статей 50, 65 вказаного Кодексу, за яким визначаються загальні ознаки, мета і засади призначення покарання, згідно з якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідно до положень Загальної частини КК і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Для застосування положень ст. 75 КК України суд має належним чином дослідити й оцінити всі обставини, що мають значення для кримінального провадження, та врахувати, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується в тому разі, коли є умови і підстави, визначені ст. 75 КК України. Рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням за приписами ст. 75 КК України приймається з урахуванням можливості досягнення мети покарання в контексті положень статей 50, 65 КК України.

Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду, викладене в мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду ґрунтується на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення вироку, зокрема, відомостях про вчинений особою злочин, зміст протиправної поведінки. Крім того, важливе значення для вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням мають відомості, що характеризують: особистісні прояви винуватого в головних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв`язки; наявність джерел правомірного отримання доходів для забезпечення власних потреб та осіб, які перебувають на його утриманні; наскільки його ціннісні орієнтири збігаються із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі; соціально-психологічну характеристику винуватого тощо.

Cуд звертає увагу, що згідно вироку Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року, що набрав законної сили 25 грудня 2025 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбуття покарання з випробуванням, йому встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців, з покладення обов`язків, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, однак уже в день ухвалення вказаного вироку (24 листопада 2025 року) та наступного дня (25 листопада 2025 року) обвинувачений вчинив нові злочини, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України.

З положень ст. 75 КК України, а також зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України випливає, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим (постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 752/2269/18).

Відтак, можливість застосування ст. 75 КК України у даному кримінальному провадженні суд не розглядає, оскільки, з урахуванням вимог чинного законодавства та практики Верховного Суду, наведеної вище, вказане є неприпустимим.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, думку потерпілих, дані про особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, а також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, в період відбуття покарання вчинив нові злочини, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі, із врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Окрім цього, суд приймає до уваги те, що вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі. Вирок суду набрав законної сили 25 грудня 2025 року.

Положеннями ч. 3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. 71, ст. 72 КК.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року за сукупністю вироків, відповідно до положень статті 71 КК України, покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення 24 листопада та 25 листопада 2025 року, тобто у період невідбутого покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили, тому приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання слід приєднати невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного йому вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року, та визначити йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також слід урахувати, що ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 25 листопада 2025 року і останній перебуває під вартою, тому, відповідно до ст. 72 КК України слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 з 25 листопада 2025 року до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, а строк покарання слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а арешт майна відповідно до ст. 174 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 в користь державного бюджету судові витрати за проведення судових транспортно-товарознавчих та дактилоскопічних експертиз.

Суд враховує, що стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а отже, до набуття вироком законної сили вказаний запобіжний захід слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 1 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 у призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати невідбуте покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, призначене йому вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року, та визначити ОСОБА_3 у остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , а саме з моменту затримання – 25 листопада 2025 року, до набрання вироком законної сили.

Арешти, накладені згідно ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1711/25 від 27 листопада 2025 року, слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1712/25 від 27 листопада 2025 року та слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1742/25 від 03 грудня 2025 року на майно, - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль типу В (пасажирський) марки «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_3 , який знаходиться на арештмайданчику відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, – повернути ОСОБА_7 у;

- автомобіль типу В (пасажирський) марки «ВАЗ 21063», р.н.

НОМЕР_2 ,який знаходиться на арештмайданчику ВП №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, – повернути ОСОБА_5 ;

- складові частини мобільного телефону марки «Redmi», блакитного кольору, ІМЕІ НОМЕР_6 , які було поміщено у сейф пакет № RIC2209411; капюшон чорного кольору, який було поміщено в сейф пакет № RIC2209414; навушники чорного кольору, які було поміщено в сейф пакет № RIC2209413, та знаходяться камері зберігання речових доказівВП № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, - повернути ОСОБА_6 ;

-куртку зимову двохсторонню, яку поміщено у сейф-пакет №QHY0071114; джинси сірого кольору, які поміщено у сейф-пакет №NPU5494426; кросівки чорного кольору, які поміщено у сейф-пакет №QHY0071113, та знаходяться у камері зберігання речових доказівВП №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, - повернути ОСОБА_3 ;

- джинсову куртку світло-зеленого кольору, яку поміщено в сейф пакет №QHY0071115, спортивні штани чорного кольору, які поміщено в сейф пакет №NPU5494416, светр коричневого кольору, який поміщено в сейф пакет №NPU5494418, кросівки білого кольору, які поміщено в сейф пакет № NPU5494417, та знаходяться камері зберігання речових доказівВП №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, - повернути ОСОБА_13 ;

- диск DVD-R серії МАР 633DD02032291 із двома відеофайлами, який поміщено у паперовий конверт із написом «Національна поліція України»;4 (чотири) сліди папілярних узорів, які було скопійовано на липку стрічку типу «скотч», після цього було перенесено на аркуш паперу формату А4 та поміщено у паперовий конверт із написом «Національна поліція України»;4 (чотири) сліди папілярних узорів, які було скопійовано на липку стрічку типу «скотч», після цього було перенесено на аркуш паперу формату А4 та поміщено у паперовий конверт із написом «Національна поліція України» та частини волокна білого кольору, які поміщені у паперовий конверт із написом «Національна поліція України» - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- 3 (три) змиви речовини бурого кольору, кожен з яких поміщений у паперовий конверт із написом «Національна поліція України»; 2 (два) каміння, які поміщені у сейф-пакет №RIC2209418 та №RIC2209418, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення наступних експертиз:

- судової дактилоскопічної експертизи (висновок № СЕ-19/120-25/14897-Д від 26 листопада 2025 року) в розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 80 коп;

- за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (висновок № СЕ-19/120-25/14937-АВ від 09 грудня 2025 року) в розмірі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 80 коп;

- за проведення судової дактилоскопічної експертизи (висновок № СЕ-19/120-25/15491-Д від 15 грудня 2025 року) в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 20 коп;

- за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (висновок №СЕ-19/120-25/15211-АВ від 11 грудня 2025 року) в розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн 40 коп.

Вирок ухвалений в нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Суддя ОСОБА_1