Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №593/1623/25 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 3/593/10/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2026 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, фізичної особи підприємця, освіта вища, до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП протягом року не притягувався

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2025 року в м. Бережани Тернопільської області відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 979718, а саме, що: «31.10.2025 року о 11:09 год. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , на законну, неодноразову вимогу відповідно до ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки порушив вимоги ст. 210 КУпАП відмовився та продовжував вчиняти дані дії». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані інспектором СРПП ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ст. лейт. поліції Перепелюком В.І. за ст. 185 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , пояснив, що правопорушення вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення не вчиняв, зокрема, тому, що його до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП не притягали, просить провадження по справі закрити.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження в справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ст. 185 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Згідно з роз`ясненнями, даними в пунктах 7, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р. № 8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. № 12) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», передбачений статтею 185 КУпАП склад правопорушення наявний, якщо не виконуються законні розпорядження або вимога поліцейського чи іншої названої в цій статті особи, що бере участь в охороні громадського порядку, тобто такі, що ґрунтуються на законі і пред`явлені при виконанні зазначеними особами обов`язків по охороні громадського порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1,2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності; завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення врегульовано главою 22 КУпАП, де в ст. 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Виходячи з системно-логічного тлумачення вказаних норм законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення в межах викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки за допомогою доказів доданих до справи про адміністративне правопорушення, наявності відомостей викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого відповідною нормою КУпАП, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 210 КУпАП, а тому не додано доказів про те, що останньому було висунуто законну, неодноразову вимогу проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім цього у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що законна вимога до ОСОБА_1 була зі сторони поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Суд тричі викликав на розгляд справи особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_2 на розгляд жодного разу не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином наведені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що поліцейським при виконанні ним службових обов`язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем у зв`язку з участю в охороні громадського порядку було заявлено неодноразову, законну вимогу ОСОБА_1 проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній порушив вимоги ст. 210 КУпАП, - відсутні.

У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Виходячи з наведеного, оскільки суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а надані докази не містять відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП, - провадження по справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки такі відомості відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 7, 9, 173, 245, 254, 247, 279, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: