Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №314/2233/24 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2233/24

Провадження № 2/314/137/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кононенка І.О.

секретар судового засідання Печонкіна В.П.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/2233/24 за позовом Запорізької окружної прокуратури (ЄДРПОУ 0290997325, адреса вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53, м. Запоріжжя ) в інтересах держави в особі Михайло-Лукашівської сільської ради (ЄДРПОУ 25477986, адреса Запорізька область, Запорізький район , с.Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, буд. 8) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку ,

за участю прокурора Ігнатченко Ю.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Запорізької окружної прокуратури у травні 2024 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, обґрунтований тим, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара (ст. 36 ЗК України), між тим рішення Михайло -Лукашівської сільської ради від 21.10.2021 № 106 було прийнято без врахування того, що Законом України «Про внесення деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, всупереч вимог ст. 36 ЗК України вирішено питання про надання у користування земельних ділянок площею понад 0,6 га, приймаючи рішення від 21.10.2021 № 106 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321585000:11:001:0008 площею 2,5 га, із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області строком на 7 років, встановивши оренду плату за землю 12% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, Михайло-Лукашівською селищною радою порушено вимоги ч. 1 ст. 36, ст. 124, ст. 134 ЗК України, що мало б бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 15 ст. 123 ЗК України, в подальшому за наслідками прийняття вищевказаного рішення між Михайло-Лукашівською селищною радою та ОСОБА_1 , 06.12.2021 проведено державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку комунальної власності (номер запису про інше речове право:45568332), який на думку прокурора також суперечить вимогам ч. 1 ст. 36 ЗК в частині в частині площі земельної ділянки, яка передана в оренду ОСОБА_1 .

З посиланням на ч. 1 ст. 202 ЦК України, ст. 204 ЦК України, ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 1 та ч. З ст. 215 ЦК України, ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України, ч. 1 ст. 236 ЦК України прокурор вважав, що договір оренди землі від 22.06.2021, враховуючи, що його предметом є земельна ділянка, площа якої перевищує визначену ст. 36 ЗК України, що може передаватись громадянину в оренду для городництва, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, при цьому, позивачем у такому спорі, виходячи з положень ч. З ст. 215 ЦК України, може бути в тому числі й сторона правочину, крім того, наслідком визнання недійсним договору оренди землі від 22.06.2021 є повернення земельної ділянки орендарем орендодавцю на підставі ст. 216 ЦК України що узгоджується з правовою позицією зазначеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 згідно якого позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність наказу (рішення) про надання в оренду земельних ділянок без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у справі №910/1809/18), а також Верховним Судом у постановах від 21.02.2023 у справі №922/1057/20, від 07.03.2023 у справі №917/730/20, від 14.03.2023 у справі №922/3013/19, від 14.03.2023 у справі №922/2905/19.

Крім, того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначає, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19, пункт 39 ) від 15 жовтня 2019 року у справі №911/3749/17(провадження№12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18 (провадження№12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі №922/614/19 (провадження№12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104 цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12- 16ІГСІ9, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 15.02.2023 у справі №910/18214/19, а також Верховним Судом у постановах від 25.01.2023 у справі № 752/26843/17 та від 22.03.2023 у справі № 753/19588/19.

Прокурор вважав фактично ОСОБА_1 протиправно отримав в оренду спірну земельну ділянку, внаслідок порушення органом місцевого самоврядування вимог ЗК України в частині площі земельної ділянки, що може бути передана громадянам в оренду для городництва, що у свою чергу, суперечить принципу пропорційності.

У зв`язку з вищенаведеним прокурор просив визнати недійсним договір оренди землі від 26.11.2021, укладений між Михайло-Лукашівською сільською радою та ОСОБА_1 , щодо передання у строкове платне користування земельної ділянки для городництва площею 2,5 га з кадастровим номером 2321585000:11:001:0008, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області с.Московка, вул.Садова (номер запису про інше речове право: 45568332). Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь Запорізької обласної прокуратури судові витрати.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, в частині визнання договору недійсним, у зв`язку з тим, що частині позовних вимог про зобов`язання повернути земельну ділянку- провадження у справі закрито, за відсутністю предмета спору, оскільки земельна ділянка була повернута.

Представник Михайло-Лукашівської сільської ради заперечив позов, вважав його неактуальним, оскільки відсутній предмет спору.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату та час слухання справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав.

Таким чином, суд вважає за можливе, відповідно до правил ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, зі згоди позивача, провести заочний розгляд справи.

Дослідив матеріали надані сторонами, судом установлено наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Рішенням сесії Михайло-Лукашівської селищної ради від 19.05.2021 № 24 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення городництва в оренду площею 2,5000 га.

Рішенням сесії Михайло-Лукашівської селищної ради від 21.10.2021 № 106, затверджено проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 2321585000:11:001:0008 площею 2,5000 га із земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі в оренду та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку для городництва.

У подальшому, на підставі цього рішення між Михайло-Лукашівською селищною радою та ОСОБА_1 , 26.11.2021 укладено відповідний договір оренди землі та 06.12.2021 проведено державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку комунальної власності (номер запису про інше речове право 45568332).

Згідно п.1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для городництва з кадастровим номером 2321585000:11:001:0008, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, АДРЕСА_2 , із земель комунальної власності, для ведення городництва (за межами населеного пункту).

В оренду передається земельна ділянка площею 2,5000 га, у тому числі за складом та видом угідь - рілля (п.2 Договору).

Відповідно до п.5 Договору, договір укладено на 7 років, а згідно п.7 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 8364 грн. в рік.

У постанові від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розроблення проекту щодо відведення ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є завершальною стадією процедури відведення земельної ділянки.

При цьому, ст. 123 ЗК України встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, якими, зокрема, є його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів за змістом та формою.

Враховуючи викладене, Михайло-Лукашівській селищній раді при реалізації владних управлінських функцій необхідно було застосовувати ту норму права, яка була чинною на момент прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321585000:11:001:0008, чого не було дотримано селищною радою в межах цих правовідносин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до ст. 36 ЗК України за змістом якого громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва, площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара, тому суд погоджується з доводами прокурора щодо того, що спірна земельна ділянка безпідставно відведена та передана в оренду.

З урахуванням положень ст. ст. 36, 124, 134 ЗК України, а саме законодавчим зменшенням площі можливої передачі земель для городництва та передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності на підставі земельних торгів, надання земельної ділянки загальною площею 2,5000 га в користування повинно було проводитись за результатами земельних торгів та за іншим цільовим призначенням земельної ділянки, зокрема, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства тощо, чого Михайло -Лукашівською селищною радою здійснено не було.

Частиною 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, договір оренди землі від 26.11.2021, враховуючи, що його предметом є земельна ділянка, площа якої перевищує визначену ст. 36 ЗК України, що може передаватись громадянину в оренду для городництва, підлягає визнанню недійсним.

Зазначені висновки суду ґрунтуються як на наведених нормах законодавства України. Не дотримання сільською радою вищезазначеного порядку передачі земельної ділянки у оренду дає підстави для висновку що останнє здійснено у порушення законодавства України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 81, 82, 89, 133, 141, 158, 264-265, 273, 282, 289 ЦПК України,

вирішив:

Позов заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області про визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки – задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 26.11.2021, укладений між Михайло-Лукашівською сільською радою Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ: 25477986, адреса вул. Космічна, буд.8 с. Михайло-Лукашеве, Запорізький район, Запорізька обл.) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОККП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2021 за номером запису про інше речове право:45568332 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2529620823060).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОККП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету-2800) кошти, витрачені на сплату у 2024 році судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

28.01.2026