Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №314/4413/25
Суддя: Кононенко І. О.
Справа № 314/4413/25
Провадження № 2-о/314/27/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2026 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Кононенка І.О.,
присяжних Щедрової В.Л.,
Сергієнко Л.В.,
за участю представника заявниці Гешевої Ю.Л.,
секретар судового засідання Печонкіна В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 314/4413/25 за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , Польова пошта НОМЕР_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), Міністерство оборони України (м. Київ-168, пр.Повітряних сил України, 6, ЄДРПОУ: 00034022), Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Запорізький р-н, Запорізька обл., місто Вільнянськ, вулиця Зачиняєва, будинок 22, ЄДРПОУ: 26014620), Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ: 04353296, с. Петро -Михайлівка, вул. Миру,70), Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області (Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 6, ЄДРПОУ: 02884090), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( адреса: АДРЕСА_3 ) про оголошення фізичної особи померлою,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця через свого представника звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою. Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Виконавчим комітетом Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 10.07.2015, актовий запис № 04. Від шлюбу із ОСОБА_3 мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ на територію України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території України, який діє дотепер. ОСОБА_3 , було мобілізовано та направлено на військову службу до в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , з 10.01.2023. Заявниця зазначає, що 21.06.2023 ОСОБА_1 отримала сповіщення, у якому зазначено, що її чоловік – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдат, гранатометник, механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, зник безвісті-01.06.2023. Заявниця звернулась до органів поліції де було зареєстровано кримінальне провадження № 12023082040001012 від 29.06.2023, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 КК України. У подальшому, заявниця отримала витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № 20240314-839 від 14.03.2024. У жовтні 2023 року від в/ч НОМЕР_2 отримано Акт про настання смерті № 63 та акт службового розслідування, відповідно до яких зазначено, що в першій половині дня вівся артилерійський обстріл з боку Збройних Сил Російської Федерації по передовим позиціям 1 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_4 . Під час вказаного обстрілу солдат ОСОБА_3 , гранатометник 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, разом ще з двома військовослужбовцями заховалися в укриття у вигляді невеликого бліндажу, куди згодом відбулося потрапляння боєприпасу невстановленого калібру від чого укриття розірвало і на його місці залишилася одна велика воронка. Тіла військовослужбовців, які там знаходилися, розірвало на частини. У зв`язку з тим, що відразу розпочалися штурмові дії піхоти противника військовослужбовці Збройних Сил України змушені були відступити. У зв`язку зі щільним вогневим впливом противника тіло солдата ОСОБА_6 евакуювати не вдалося. На даний момент тіло загиблого солдата ОСОБА_6 знаходиться на тимчасово окупованій Збройними Силами Російської Федерації, території. Очевидцями цієї події визнані військовослужбовці: солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 , які надали командуванню військової частини пояснення про викладені події під час службового розслідування. У зв`язку із вогневим впливом противника тіло солдата ОСОБА_3 з поля бою евакуювати не вдалося. Службовим розслідуванням встановлено, що смертельне поранення ОСОБА_3 отримав під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Луганської області. Матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей, молекулярно-генетичних експертиз, які б підтверджували загибель ОСОБА_3 . Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України отриманої 18.04.2025 вбачається, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора, його загибель, тощо, Об`єднаним центром не отримувалось.
Заявниця стверджує, що ОСОБА_3 з 01.06.2023 відсутній за місцем свого постійного проживання та місцем служби. З урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, в даному випадку, загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок потрапляння боєприпасу невстановленого калібру в укриття на місці якого залишилась велика воронка, від чого тіло ОСОБА_3 розірвало на частини, що підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема актом про настання смерті від 03.07.2023 року № 2383, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_2 , актом службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_6 .
Заявниця зазначає, що до останнього мала надію, що її чоловік живий та перебуває у полоні. Проте у травні 2025 року із полону було звільнено побратима ОСОБА_3 – ОСОБА_9 , який повідомив про те, що він із ОСОБА_3 проходили службу у різних ротах, 01.06.2023 вони перебували у різних бліндажах та на різних позиціях. ОСОБА_3 за ці роки у полоні не бачив. У зв`язку з чим, заявниця вважає, що ОСОБА_3 загинув за обставин зазначених у Акті про настання смерті. Визнання ОСОБА_3 загиблим, заявниці потрібно для отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини. Просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , військовослужбовця, померлим під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Луганської області, від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: селище Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області.
Ухвалою суду від 14.10.2025 відкрито провадження вказаній у цивільній справі в порядку окремого провадження із одночасним залученням для участі у справі у якості заінтересованих осіб: виконавчий комітет Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Вільнянську Державну нотаріальну контору Запорізької області та витребуванням документів.
17.10.2025 до суду надійшла заява представника військової частини НОМЕР_2 , у якій останній просить розглянути справу за наявними у справі документами за відсутності представника в/ч НОМЕР_2 .
20.10.2025, 27.11.2025 до суду від Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист від 18.10.2025 № 573/32.3-01-30, про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, при вирішення питання покладається на розсуд суду.
20.10.2025 до суду надійшло пояснення представника третьої особи – Міністерства оборони України, у яких останній зазначає, що для встановлення факту необхідна наявність обов`язкових умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення в особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення. Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 1,5 постанови від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; (2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Тобто, справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду в порядку окремого провадження за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Міністерство оборони України - спеціально уповноважений суб`єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, та постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Із посиланням на ст. 317 ЦПК України, представник зазначає, що дана норма встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Зокрема, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Представник заінтересованої особи стверджує, що Порядок державної реєстрації смерті визначається ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Відповідно до п. 1 гл. 5 розділу ІІІ вищевказаних Правил підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Відповідно до ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом померлою, якщо у місці її постійного місця проживання немає відомостей про її місце перебування протягом трьох років, або якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. Нормами чинного законодавства визначено, що рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців. Виняток встановлений ч. 2 ст. 46 ЦК України, де зазначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Просить врахувати вказані пояснення під час прийняття законного та обгрунтованого рішення.
Ухвалою суду від 19.11.2025 залучено до участі в якості заінтересованої особи батька ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22.01.2026 до суду надійшла заява заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про розгляд справи без його участі, проти задоволення вимог не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.
Матеріали справи містять:
-паспорт громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_6 , виданий 10.09.2015 Вільнянським РС УДМС України в Запорізькій області, де у графі «сімейний стан» вказаний чоловік - ОСОБА_3 ;
-паспорт громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_7 , виданий 20.02.1998 Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області, де у графі «сімейний стан» вказана дружина – ОСОБА_10 ;
-свідоцтво про шлюб укладений між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_8 , виданий 10.07.2015 Виконавчим комітетом Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, актовий запис № 04;
-свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 серії НОМЕР_9 , виданий 04.12.2007 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України, батьком якої вказаний « ОСОБА_3 », матір`ю якої вказана « ОСОБА_10 »;
-свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 серії НОМЕР_10 , виданий 19.01.2015 Виконавчим комітетом Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області батьком якої вказаний « ОСОБА_3 », матір`ю якої вказана « ОСОБА_10 »;
-довідка в/ч НОМЕР_11 Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 27/2 про те, що солдат ОСОБА_3 , мобілізований та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_11 з 10.01.2023, наказ № 10 від 10.01.2023;
-довідка в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України (форми 5) про те, що солдат ОСОБА_3 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 з 10.01.2023 по теперішній час;
-сповіщення сім`ї ОСОБА_1 № ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.06.2023 № 3274 по те, що її чоловік гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області 01.06.2023, зник безвісти;
-витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування № 12023082040001012 від 29.06.2023 за ч. 1 ст. 115 КК України;
-Акт про настання смерті № 63, акт службового розслідування, відповідно до яких зазначено, що в першій половині дня вівся артилерійський обстріл з боку Збройних Сил Російської Федерації по передовим позиціям 1 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_4 . Під час вказаного обстрілу солдат ОСОБА_3 , гранатометник 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, разом ще з двома військовослужбовцями заховалися в укриття у вигляді невеликого бліндажу, куди згодом відбулося потрапляння боєприпасу невстановленого калібру від чого укриття розірвало і на його місці залишилася одна велика воронка. Тіла військовослужбовців, які там знаходилися, розірвало на частини. У зв`язку з тим, що відразу розпочалися штурмові дії піхоти противника військовослужбовці Збройних Сил України змушені були відступити. У зв`язку зі щільним вогневим впливом противника тіло солдата ОСОБА_6 евакуювати не вдалося. На даний момент тіло загиблого солдата ОСОБА_6 знаходиться на, тимчасово окупованій Збройними Силами Російської Федерації, території. Очевидцями цієї події визнані військовослужбовці: солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 , які надали командуванню військової частини пояснення про викладені події під час службового розслідування. У зв`язку із вогневим впливом противника тіло солдата ОСОБА_3 з поля бою евакуювати не вдалося. Службовим розслідуванням встановлено, що смертельне поранення ОСОБА_3 отримав під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Луганської області;
-журнал ведення бойових дій НОМЕР_5 механізованого батальйону;
-витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 10.07.2023 № 2507 «Про підсумки службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_6 »;
-витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240314-839 від 14.03.2024;
-лист від 18.04.2025 Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України Служби безпеки України.
У судовому засіданні представник заявниці на задоволенні заяви наполягала на тих підставах, що в ній зазначені.
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши представника заявниці дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За приписами ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в ч. 2 ст. 46 ЦК України, йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Положеннями ст. 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22, Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь, вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 607/1612/23.
Суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
За правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), що узгоджується з висновками, які викладені в Постанові Верховного Суду від 24.12.2025 року у справі №692/95/25.
Установивши, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України 01.06.2023 в селищі Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини, викладені в заяві про оголошення фізичної особи померлою є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. 258-259, 263-265, 293, 308 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_2 , Міністерство оборони України, Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області, ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою, задовольнити.
Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , військовослужбовця, померлим внаслідок загибелі під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України - ІНФОРМАЦІЯ_8 в селищі Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Іван Олександрович Кононенко
присяжні Вікторія Леонідівна Щедрова
Лілія Володимирівна Сергієнко
28.01.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua