Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №179/2181/25 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/2181/25

2/179/269/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.,

за участі секретаря Хорольської І.П.,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Магдалинівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_1 , звернулась із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання та в обґрунтування позову вказала, що між ними зареєстровано шлюб 07.03.2022 року, у якому народились спільні діти: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружні відносини між ними не склалися та відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Шлюбні відносини припинені з жовтня 2025 року, разом не проживають. Діти проживають разом з нею. Зазначає, що у зв`язку з малим віком молодшої дитини вона позбавлена можливості працювати та отримувати власний дохід, що зумовлює необхідність матеріальної підтримки з боку відповідача. Незважаючи на те, що відповідач час від часу надає певну матеріальну допомогу, така підтримка є нерегулярною та недостатньою для покриття базових потреб позивачки та дітей. Відповідач працевлаштований та має стабільний дохід, що дає йому можливість забезпечити належний рівень матеріальної допомоги дружині. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати звернення до суду – 15.12.2025 року і до досягнення трирічного віку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позов частково, зазначив, що він не заперечує проти позову, але згідно з судовим наказом він сплачує аліменти на двох дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та оплачує навчання старшій доньці від першого шлюбу ОСОБА_6 , про що надав у судовому засіданні платіжну інструкцію №0.0.4715982288.1 від 15.01.2026 року на суму 8 625 грн

З`ясувавши позицію позивачки, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, тому що в судовому засіданні встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07.03.2022 року Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зареєстрований шлюб між позивачем і відповідачем, актовий запис № 110.

Сторони мають спільних дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до акта № 311 від 09.12.2025 року про встановлення факту проживання, діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з ОСОБА_3 (а.с. 9).

05 січня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області отримав відповідь на запит від ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, а саме надано інформацію про суми нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 за формою Довідки ОК-5, що станом на 25.12.2025 року наявна в реєстрі застрахованих осіб.

Відомості про добровільне надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дружини відсутні.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до ст.84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч.1: дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч.2: дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловікабатька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.3: якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч.4: право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч.5: аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч.6: право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачене право дружини-матері на її утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд виходить з положень ст.84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.

З огляду на встановлене, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення аліментів на утримання позивача в розмірі 1/6 заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення ОСОБА_5 трьох років.

Відповідно до ст.ст.141,142 ЦПК України з відповідача має бути стягнено судовий збір на користь держави 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 223, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 15 грудня 2025 року і до досягнення ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.А. Ковальчук