Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №173/1147/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1147/25

Провадження №2/173/73/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 січня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у 2020 році сторони проживали разом без реєстрації шлюбу. До початку відносин з позивачем, відповідач проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з іншим чоловіком. У травні 2020 року відповідач завагітніла, та запевняла позивача, що саме він є батьком дитини.

20 жовтня 2020 року сторони зареєстрували шлюб, після чого через три місяці ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила сина, ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 .

Так як на момент народження дитини сторони перебували у шлюбі, позивач записано батьком дитини ОСОБА_4 .

Пізніше, у шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У 2024 році сімейні відносини між сторонами погіршилися, відповідач почала проживати з іншим чоловіком, який є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та звернулася із позовною заявою до суду про розірвання шлюбу. Після розірвання стосунків з позивачем, відповідач повідомила останнього, що він не є батьком ОСОБА_4 .

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровською області від 14.10.2024 у справі № 173/2812/24 з позивача на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 вересня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, та аліменти на утримання відповідача в розмірі 1/6 частки від всіх видів доходу щомісячно.

З метою встановлення наявності або відсутності кровної спорідненості між позивачем та дитиною, ОСОБА_4 , позивач декілька разів звертався з пропозицією проведення молекулярно-генетичної експертизи, однак отримував категоричну відмову відповідача.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 02 червня 2025 року вказану позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.08.2025 призначено по справі молекулярно-генетичну експертизу, провадження по справі зупинено.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 поновлено провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 07 січня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено о судового розгляду по суті.

27.01.2026 у судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, від кожного окремо надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Будь-яких заперечень щодо позову не надходило.

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року, шлюб, зареєстрований 20 жовтня 2020 року Верхньодніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 57 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народився син, ОСОБА_4 , батьком якого у свідоцтві про народження, серії НОМЕР_1 записано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією відповідного витягу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За змістом положень статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Згідно з ч. 1 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Позивач стверджує, що син, народжений у період шлюбу не є його біологічною дитиною.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до висновку експерта № 357-МГ від 14 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким, чином встановлено, що доводи позивача щодо відсутності кровного споріднення з дитиною – ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

За приписами пункту 2.16.7Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Виключити з актового запису № 43 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 03 березня 2021 року Верхньодніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, як батька дитини.

Зобов`язати Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з актового запису № 43 від 03 березня 2021 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на корсть держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлений 29.01.2026 р.

Суддя О.А. Кожевник