Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 26 січня 2026 р.
Справа: №362/7389/25
Суддя: Кафідова Олена Василівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
33/824/958/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 362/7389/25
27 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Басана Юрія Петровича на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 20 листопада 2025 року в справі про адміністративне правопорушенняза ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
в с т а н о в и в:
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 17 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Басан Ю.П. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з`ясуванням обставин справи.
Зазначає, що вп.11 протоколу зазначений перелік матеріалів які додаються до складеного протоколу, а саме: рапорт поліцейського, пояснення водія, акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння зазначені інші ознаки алкогольного сп`яніння ніж в ті, що зазначені в протоколі, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покрову, виражене тремтіння пальців рук.
Вважає, що факт різних ознак сп`яніння, зазначених в протоколі та в акті, свідчить про необґрунтованість підозр поліцейського, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння за кермом.
Зазначає, що відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції розпочинаються в 10.09.2025 в 16:13:31, на якому зафіксовано, що автомобіль співробітників поліції під`їхав до автомобіля який стоїть на місці, хоча згідно протоколу ОСОБА_1 нібито рухався на транспортному засобі, що невідповідає дійсності.
Також в апеляційній скарзі просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що судове засідання 20.11.2025 було проведено без участі ОСОБА_1 . Копію оскаржуваної постанови було отримано 17 грудня 2025 року.
З огляду на вище викладене просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.
За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена за правилами, визначеноми цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 20 листопада 2025 року ОСОБА_2 присутній не був. В матеріалах справи відсутні докази направлення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_2 .
В матеріалах справи міститься заява захисника ОСОБА_1 адвоката Басана Ю.П., з якої вбачається, що 17 грудня 2025 року захисник отримав копію оскаржуваної постанови.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи є обгрунтованими, а тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки строк було пропущено з поважних причин.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Басан Ю.П. не з`явились.
Про дату, час та місце розгляду справи захисник ОСОБА_1 адвокат Басан Ю.П. повідомлявся засобами електронного зв`язку. Відповідно до звіту про достаку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена 07.01.2026.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу без участі не з`явившихся сторін, належним чином повідомлених про жату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що в діях водія вбачається порушення п. 2.5 ПДР , оскільки пройти огляд є обов`язком водія, тому наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його дії необхідно кваліфікувати як відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №449628, ОСОБА_1 10.09.2025 о 16:18 в с. Іванковичі по вул. Соборній 12а, керував транспортним засобомDaewoo Matiz д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, хитка хода.
Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додані: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, рапорт, пояснення, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5692347, відеозаписи з портативного реєстратора.
Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.
З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 направляється до КНП «ВБМК» ВМРдля проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння так як у нього виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, хитка хода. Від огляду водій відмовився.
Зі складеного поліцейським акту огляду на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покрову, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду за допомогою Алкотестеру Драгер 6810 водій відмовився.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5692347 вбачається, що 10.09.2025 о 16:39 в с. Іванковичі по вул. Соборній 12а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристібнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються іншими доказами наявними у матеріалах справи.
З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_1 , які ним були надані на місці зупинки транспортного засобу вбачається, що 10.09.2025 він їхав не пристебнутий ременем безпеки у чому винен. Також він виявив, що у його транспортного засобу не горить правий стоп сигнал, що є порушенням. Поліція запропонувала йому пройти тест на драгере, але він відмовився, бо вважає, що він абсолютно тверезий. Також зазначив, що алкоголь він вживав за 12 годин до цього.
З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається рух службового автомобіля працівників поліції.
Співробітники поліції повідомляють, що причиною зупинки транспортно засобу під керуванням ОСОБА_1 "Не працює задній стоп сигнал" (зафіксований час на відео 16:14). Також ОСОБА_1 визнав, що їхав за кермом непристібнутий паском безпеки (зафіксований час на відео 16:15). На запитання співробітників поліції чому від ОСОБА_1 пахне алкоголем, останній повідомив, що вживав вчора. (зафіксований час на відео 16:16).
Співробітник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 одразу відмовився від проходження огляду. Співробітники поліції запропонували пройти огляд в медичному закладі, проте ОСОБА_1 повідомив, що не хоче та не може, оскільки у нього ще є справи. (зафіксований час на відео 16:16).
Співробітник поліції повідомив ОСОБА_1 , що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за п. 2.5 ПДР та повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на що останній відмовився та зазначив, що він не впевнений в результаті, оскільки вживав алкоголь за добу до цього. (зафіксований час на відео 16:17).
В подальшому співробітники поліції ознайомили ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення (зафіксований час на відео 16:45).
Аналіз вказаних відеозаписів, які були долучені як докази до матеріалів справи, свідчить про те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у запропонований працівником поліції спосіб (на місці зупинки або у медичному закладі) повністю підтверджується встановленими судом першої інстанції обставинами справи про адміністративне правопорушення та знайшов своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом. Така відмова було зафіксована на бодікамеру працівника поліції.
При цьому, суд зауважує, що вимога поліцейського про необхідність проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. На відеозаписі відображено чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що факт різних ознак сп`яніння зазначених в протоколі та в акті свідчить про необґрунтованість підозр поліцейського, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння за кермом, оскільки такі доводи не спростовують факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, на місці зупинки на запитання співробітників поліції чому від ОСОБА_1 пахне алкоголем, останній повідомив, що вживав вчора. (зафіксований час на відео 16:16).
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції розпочинаються в 10.09.2025 в 16:13:31, на якому зафіксовано, що автомобіль співробітників поліції під`їхав до автомобіля який стоїть на місці, хоча згідно протоколу ОСОБА_1 нібито рухався на транспортному засобі, що не відповідає дійсності, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються поясненнями наданими ОСОБА_1 на місці зупинки та безпосередньо зафіксовані на нагрудну баді камеру з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт керування транспортним засобам, а навпаки визнає, що їхав не пристібнутий паском безпеки та з не працюючим заднім стоп сигналом.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо неповного встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильної оцінки доказів та ненадання належної оцінки доказам, не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються на наявних у справі доказах та відповідають вимогам закону.
Апеляційний суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою, що обгрунтовано покладено судом першої інстанції в основу постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти у встановленому порядку огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є окремим видом відповідальності за порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та є закінченим правопорушенням.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Басана Юрія Петровича
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Басану Юрію Петровичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 20 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Басана Юрія Петровичазалишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua