Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №734/5650/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/8/26 Справа № 734/5650/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді – Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання – Легкобит І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, старшого сержанта поліції Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області Тимошевського Дмитра Федоровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, старшого сержанта поліції Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області Тимошевського Дмитра Федоровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує таким.

19.12.2025 інспектор Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області, старший сержант поліції Тимошевський Дмитро Федорович склав стосовно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6372100, у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Згідно з постановою позивач 19.12.2025 о 19:13 год за адресою: с-ще Козелець, вул. Соборності (Комсомольська), 4 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування терміном на один рік, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху.

Позивач зазначає, що на момент зупинки транспортного засобу йому не було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, адже не був належним чином повідомленим про ухвалення відповідного судового рішення та про набрання таким законної сили. Отже, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Департаментом патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, згідно з яким оскаржувана постанова винесена поліцейським Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області сержантом поліції Тимошевським Дмитром Федоровичем, який є посадовою особою в органі поліції, від імені якого і була винесена постанова, – Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. У зв?язку з цим Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6372100 від 19.12.2025, винесеною поліцейським (смт. Козелець) ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області, старшим сержантом поліції Тимошевським Дмитром Федоровичем, 19.12.2025 о 09:13 год за адресою: с-ще Козелець, вул. Соборності (Комсомольська), 4 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування терміном на один рік, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КУпАП, Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У статті 46 КАС України зазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, – належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач – це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі – належному відповідачеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивач зазначив відповідачами Департамент патрульної поліції та старшого сержанта поліції Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області Тимошевського Дмитра Федоровича.

Однак, Департамент патрульної поліції адміністративне стягнення до відповідача не застосовував, тобто є неналежним відповідачем, а поліцейський Тимошевський Д.Ф. не може виступати самостійним відповідачем у цій справі.

Відповідачем має бути Головне управління Національної поліції в Чернігівській області.

Згоди на заміну відповідача від позивача до суду не надходило.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин, позов слід залишити без задоволення.

Керуючись 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 262, 286, 293, 295 КАС, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва, старшого сержанта поліції Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області Тимошевського Дмитра Федоровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення, а постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6372100 від 19.12.2025 – без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів після його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідачі:

Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646);

Старший сержант поліції Чернігівського РУП ГУНП у Черінгівській області Тимошевський Дмитро Федорович (14000, м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 66).

Суддя Юрій ДОМАШЕНКО