Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №127/851/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №127/851/26

Суддя: Курбатова І. Л.

Справа № 127/851/26

Провадження № 3/127/200/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.12.2025 року о 22 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство економічного характеру, а саме у своєї співмешканки ОСОБА_2 зі спільного бюджету взяв грошові кошти у розмірі 4000 Євро без її відома, чим завдав потерпілій майнову шкоду.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 28.01.2026 року, він вину у вчинені правопорушення визнає в повному обсязі та просив проводити розгляд справи без його участі.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 120519 від 01.01.2026 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 120519 від 01.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 31.12.2025 року о 22 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство економічного характеру, а саме у своєї співмешканки ОСОБА_2 зі спільного бюджету взяв грошові кошти у розмірі 4000 Євро без її відома, чим завдав потерпілій майнову шкоду.

Вказане узгоджується з позицією ОСОБА_1 щодо повного визнання останнім своєї вини у вчиненні правопорушення, про що він зазначив у заяві від 28.01.2026 року.

Таким чином, із досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 31.12.2025 року о 22 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме зі спільного бюджету взяв грошові кошти у розмірі 4000 Євро без її відома та відмовився повернути.

Сукупність вказаних доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство, оскільки ним вчинено дії економічного характеру, що полягають у позбавленні грошових коштів.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення дій економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Таким чином, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного правопорушення.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua