Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №372/2210/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2210/25

Провадження 2-1372/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати. В обґрунтування позову вказав, що 07 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11549-05/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 10000 грн. строком на 120 днів. 19.09.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу № 19092024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Всупереч умовам кредитних договір ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, а тому з підстав стягнення наявної заборгованості позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 01.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

16 червня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, який він мотивує тим, що відповідач не погоджується з заявленими вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, зазначає, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору на підставі якого він просить стягнути кошти.

18.06.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні вимог відзиву та зазначає, що у травні 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11549-05/2024 в електронній формі. Договір укладено шляхом заповнення Позичальником заявки на сайті Товариства та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. Позичальник надав достовірні персональні дані, погодився з умовами договору, отримав кредитні кошти на власну банківську картку та підтвердив волевиявлення на укладення договору. Кредитні кошти були фактично перераховані, що підтверджується наданими Позивачем доказами. У подальшому право вимоги за договором на законних підставах перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим нарахування відсотків та заявлені позовні вимоги є законними й обґрунтованими.

23.06.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не погоджується з відповіддю ТОВ «ФК «ЄАПБ» та вважає, що позов не підлягає задоволенню. Позивач не довів факту укладення кредитного договору в електронній формі. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази перерахування кредитних коштів відповідачу, а зазначений Позивачем «рахунок» не відповідає банківським реквізитам, що свідчить про недоведеність як укладення, так і виконання договору.

14 липня 2025 року ухвалою суду було витребувано в Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100. Поштова скринька: ccd@sensebank.com.ua):

- інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 07.05.2024;

- інформацію чи було емітовано на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ;

- виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти НОМЕР_3 хх-xxxx-4512, що належить у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) за період 07.05.2024 по 12.05.2024 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою «№ НОМЕР_5 xx-xxxx-4512 за період 07.05.2024 по 12.05.2024;

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_6 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

06.08.2025 року на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2025 року на адресу суду надійшла відповідь від Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100. Поштова скринька: ccd@sensebank.com.ua), з деталізованою випискою по рахунку за період 07.05.2024-12.05.2024 року, який належить ОСОБА_1 та випискою операцій по карті № НОМЕР_7 .

20.11.2025 року судом було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо направлення на адресу суду інформації щодо проходження військової служби ОСОБА_1 .

01.12.2025 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла відповідь на запит, щодо направлення на адресу суду інформації щодо проходження військової служби ОСОБА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, представник просив розглядати справи без його участі задовольнивши позовну заяву в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що відповідач не клопотав суд про зупинення провадження у справі, розгляд справи здійснити за відсутності відповідача без зупинення провадження по справі, що узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 754/947/22 від 12.11.2025 року.

Цією постановою Велика Палата відступила від судової практики Верховного Суду по справах №№ 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22, 852/2а-1/24, уточнивши порядок розгляду судових справ за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан, тому для застосування п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України не потрібні додаткові підтвердження цього факту. Належними доказами для зупинення провадження є документи на підтвердження перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира військової частини тощо). Проте, якщо військовослужбовець не бажає зупинення провадження по справі і наполягає на її розгляді (особисто чи через представника), суд повинен врахувати його волю та продовжити розгляд.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 11549-05/2024.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора «W3699» і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно п. 1.1. сума кредиту складає 10 000 грн. на строк 120 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,50 % в день. Останній день строку кредитування 03.09.2024 року.

19.09.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 24052024 (далі - Договір факторингу). у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 до Договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 30500 грн., з яких:

10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

18 000 грн. - сума заборгованості за процентами;

2500 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 07.10.2020 р. №127/33824/19.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

Що стосується позовних вимог про стягнення неустойки суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 2 500 гривень штрафних санкцій за кредитним договором.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 500 гривень за кредитним договором №11549-05/2024 від 19.09.2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №11549-05/2024 від 19.09.2024 року у розмірі 28 000 грн. 00 коп., що складає заборгованість за тілом кредиту 10 000 гривень, заборгованість за відсотками 18 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в 3028 грн. х (28000 грн.00 х 100 : 30500 грн.) : 100 = 2779,80 гривень

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_9 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Договором позики № 11549-05/2024 в розмірі 28 000 коп., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000 коп. - сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_9 у АТ «ТАСкомбанк») понесені судові витрати в розмірі 2779,80 грн.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.01.2026 року.

Суддя Р.О. Рабчун