Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №447/219/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/177/26

Справа №447/219/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у м. Миколаїв Львівської області у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №120261422500000004, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, Львівської області, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , згідно судового рішення у справі № 456/2870/20 Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.03.2021, який набрав законної сили, зобов?язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_2 , на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі, що становить від усіх доходів ОСОБА_3 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Так, ОСОБА_3 будучи працездатним, усвідомлюючи про обов?язок сплати аліментів та про кримінальну відповідальність у разі несплати боргу з аліментів, обізнаним щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів та обов?язку виконувати дане рішення, зобов?язаним як батько утримувати дитину, у періоди з 28.07.2020 по 31.08.2021, у період жовтня 2021 року, з 01.02.2022 по 31.03.2022, з 01.05.2022 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2025, злісно ухилився від сплати аліментів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 199 681,38 гривень, що сукупно склало суму виплат більше ніж за три місяці, хоча мав реальну можливість до сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

Зокрема, ОСОБА_3 у періоди 28.07.2020 року по 31.08.2021 року, у період жовтня 2021 року, з 01.02.2022 року по 31.03.2022 року, з 01.05.2022 року по 30.11.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.12.2025 року, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , мав змогу заробляти гроші і сплачувати аліменти, однак злісно ухилився від сплати, оскільки він у вказаний період на лікуванні та на обліку в центрі працевлаштування, будь-які кошти, які отримував за цей період, витрачав на власні потреби, не допомагав матеріально в утриманні своєї дитини при відсутності обставин, які б свідчили про поважність причин чи вимушеність несплати аліментів.

Таким чином, своїми умисними діяннями (діями та бездіяльністю) допустив заборгованість з виплати встановлених рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області коштів на утримання дитини, який у періоди з 28.07.2020 року по 31.08.2021 року, у період жовтня 2021 року, з 01.02.2022 року по 31.03.2022 року, з 01.05.2022 року по 30.11.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.12.2025 року, складає 199 681,38 гривень, що перевищує сукупно суму виплат платежів за три місяці.

Таким чином, ОСОБА_3 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 164 КК України.

23 січня 2026 року прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_7 , відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім цього, прокурор подав до суду заяву потерпілої ОСОБА_8 відповідно до якої остання не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надають добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Відтак, згідно частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №120261422500000004, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2026, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи обвинуваченій покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його вік, стан здоров`я, наявність обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати у межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт, що буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним кримінальних правопорушень в майбутньому.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись статтями 373,374,381,382, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України, та призначити йому покарання у виді 80 ( вісімдесяти) годин громадських робіт.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_9