Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №307/4632/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4632/25

Провадження № 2/307/1730/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Мельник Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 20 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 236343-КС-007 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 20 жовтня 2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 236343-КС-007 про надання кредиту. 20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 236343-КС-007 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5479, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 33000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 33000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 236343-КС-007 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 236343-КС-007 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 236343-КС-007 Позичальника ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 236343-КС-007 на загальну суму 72419,61 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Звертає увагу, що ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 30 жовтня 2025 року утворилась заборгованість за Договором № 236343-КС-007 про надання кредиту, в розмірі 14 829,94 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 809,28 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 6 020,66 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за договором № 236343-КС-007 про надання кредиту від 20 жовтня 2024 року, а саме 14829,94 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8809,28 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 6020,66 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про витребування доказів задоволено. Витребувано уАТ КБ «ПриватБанк» інформацію на підтвердження факту відкриття карткового рахунку відповідачем, зарахування на нього грошових коштів відповідно до кредитного договору.

Відповідачка своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.

16 грудня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» надало до суду лист з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на яку за період з 20 жовтня 2024 року по 06 квітня 2025 року надійшло зарахування коштів у сумі 33000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просив провести розгляд справи у його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, однак до суду надійшла заява у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності. Відповідно до статей 13, 43, 128, 206, 223 Цивільного процесуального кодексу України, позовні вимоги визнає у повному обсязі та підтверджує готовність добровільно виконати рішення суду шляхом сплати заборгованості після набрання рішенням суду законної сили за реквізитами, які будуть зазначені у судовому рішенні. Додатково повідомляє суд, що до звернення позивача до суду вона намагалася врегулювати спір у досудовому порядку, однак у день запланованої оплати її звернення було проігнороване позивачем, у зв`язку з чим домовитися без судового розгляду не вдалося.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Із договору № 236343-КС-007 від 20 жовтня 2024 року укладеного між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту, видно, щоданий договір підписаний електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5479, який був надісланий на номер телефону позичальника, вказаний у анкеті клієнта НОМЕР_1 (а.с.32-51).

ТОВ «Бізнес Позика» 20 жовтня 2024 року було направлено відповідачці ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 236343-КС-007 про надання кредиту (а.с.52-63).

20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 236343-КС-007 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.64-84).

Відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачці грошові кошти в розмірі 33000,00 грн. на засадах строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Денна процентна ставка за користування кредитом становить 0,86 процентів. Комісія за надання кредиту 6600,00 грн. Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, строк дії договору до 06 квітня 2025 року.

Аналогічні умови кредитування містяться в паспорті споживчого кредиту підписаному відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 20 жовтня 2024 року (а.с.26-31).

Із анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) вбачається, що у ній містяться персональні дані відповідачки ОСОБА_1 : паспортні дані, адреса реєстрації та проживання, номер телефону, адреса електронної пошти, номер банківської картки № НОМЕР_2 (а.с. 87).

Крім того, з візуальної форми послідовності дій клієнта відомо, що 20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 зайшла в особистий кабінет та передала ТОВ «Бізнес Позика» інформацію про обрані нею (клієнтом) умови кредиту, підписала паспорт споживчого кредиту, відправила запит на відправку шаблону акцепту та зрештою підписала договір за допомогою одноразових ідентифікаторів UA-6589 та UA-5479 (а.с.85-86).

Як вбачається із інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду № 20.1.0.0.0/7-251203/66079-БТ від 03 грудня 2025 року, на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). До відповіді долучено виписку по рахунку відповідно до якої вбачається рух коштів, зокрема 20 жовтня 2024 року на рахунок зараховано суму 33000,00 грн. (а.с.159-162).

Із розрахунку заборгованості за кредитом станом на 10 листопада 2025 року та довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 236343-КС-007 про надання кредиту від 20 жовтня 2024 року станом на 30 жовтня 2025 року вбачається, що загальна заборгованість відповідачки перед позивачем становить 20650,00 грн., яка складається з:заборгованості за кредитом - 8809,28 грн.; заборгованості по відсотках - 6020,66 грн. (а.с.21-25).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином суд прийшов до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, відтак позов підлягає задоволенню та стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості у розмірі 14829,94 грн.

При винесенні судового рішення, у відповідністю з ст. 141 ЦПК України, суд також вирішує питання щодо розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене та оскільки відповідачка до початку розгляду справи по суті, позов визнала повністю, то згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 236343-КС-007 про надання кредиту від 20 жовтня 2024 року в розмірі 14829 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 94 коп. з яких: заборгованість за кредитом - 8809,28 грн., заборгованість по відсотках - 6020,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції від 26 листопада 2025 року № 19345, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ - 41084239.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 28 січня 2026 року.

Суддя М.Д. Стецюк