Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №557/1715/25 — Гощанський районний суд Рівненської області

Суд: Гощанський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №557/1715/25

Суддя: Пацко Д. В.

Провадження 2-а/557/1/2026

Справа 557/1715/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року

Гощанський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судових засідань Довгалець Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову № 282 від 02 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 02 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 282, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а також із порушенням його права на захист.

Зокрема, позивач зазначає, що він не отримував жодних належних викликів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не був повідомлений про складення відносно нього адміністративних матеріалів, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, а також відсутні будь-які докази того, що позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби та мав обов`язок пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року.

Крім того, відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували належне повідомлення позивача про необхідність проходження повторної військово-лікарської комісії, що унеможливило реалізацію ним процесуальних прав, передбачених КУпАП.

Таким чином, посилаючись на ст. ст. 247, 251, 268, 283 КУпАП, ст. ст. 5, 20, 286 КАС України, позивач просить скасувати постанову № 282 від 02 вересня 2025 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачем до суду не подано.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 23.10.2025 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановлений законом строк.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що 02 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 282 щодо позивача ОСОБА_1 , відповідно до якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для її винесення стало нібито не проходження позивачем повторної військово-лікарської комісії до 05 червня 2025 року.

Одночасно суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких було встановлено факт визнання позивача обмежено придатним до військової служби, а також відсутні докази покладення на нього обов`язку пройти повторний медичний огляд у визначений законом строк.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт визнання позивача обмежено придатним до військової служби до набрання чинності відповідним законом, а також доказів покладення на нього обов`язку пройти повторну військово-лікарську комісію у визначений строк.

Більше того, з наданих суду матеріалів убачається, що 26 серпня 2025 року позивач фактично пройшов військово-лікарську комісію та за її результатами був визнаний придатним до військової служби, що спростовує доводи відповідача щодо наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Частиною другою статті 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені у постанові, не підтверджені жодними доказами, які були б оцінені органом (посадовою особою) та зібрані у встановленому законом порядку.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права та містить ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, згідно з яким адміністративна відповідальність та процедура притягнення до неї мають ґрунтуватися на конституційних принципах та правових презумпціях.

Бездоганне дотримання суб`єктом владних повноважень процесуальних та процедурних норм є необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності. Порушення таких норм може бути покладене в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд наголошує на тому, що оскаржувана постанова ґрунтується виключно на припущеннях відповідача та не містить жодного належного доказу, який би підтверджував факт визнання позивача обмежено придатним до військової служби та покладення на нього обов`язку проходження повторної військово-лікарської комісії у визначений законом строк.

Саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи, а не доказом у розумінні положень КУпАП.

Судом також враховано, що відповідачем у встановлений законом строк не подано до суду відзиву на позовну заяву із викладенням заперечень та доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, а доказів на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відповідачем не надано, суд доходить висновку про недоведеність вини позивача.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності — закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 77, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення — задовольнити.

Скасувати постанову № 282 від 02 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення — закрити за відсутності в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ..

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Суддя Д.В. Пацко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua