Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №546/1297/25 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1297/25

номер провадження 1-кп/546/34/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка Полтавської області кримінальне провадження, внесене 12.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175440000364 за обвинувальним актом, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженця с-ще. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 11.12.2025 близько 20:00 року, в

порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство за відношенням до співмещканця своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким він спільно проживає, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язані з домашнім насильством, щодо особи, з якою спільно проживає однією сім`єю, за наступних обставин. Так, 11.12.2025 близько 20:00 ОСОБА_5 , зайшов до будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті побутових непорозумінь вступив у словесний конфлікт зі своїм вітчимом ОСОБА_4 , під час якого у нього виник прямий умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, свідомо використовуючи свою перевагу у фізичному розвитку та віці, 11.12.2025 близько 20:00 року, зайшов до житлової кімнати в будинку за вказаною вищою адресою, підійшов до ліжка, на якому перебував ОСОБА_4 у положенні лежачи на спині, та наніс потерпілому не менше п`яти ударів кулаками обох рук у ділянку носа, лоба справа, скроневої ділянки голови справа, лівого ока та лівого вуха, один удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча та один удар кулаком лівої руки в ділянку правого плеча, під час чого потерпілий намагався ухилятися та захищатися руками від ударів. Після того, як ОСОБА_4 підвівся з ліжка та перебував у положенні стоячи обличчям до ОСОБА_5 , останній наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки злива, а потім, коли потерпілий почав втікати від нього, наніс йому ще один удар правою ногою в ділянку лівого стегна ззаду.

Описаними вище протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців: обох повік лівого ока, у лівій завушній ділянці з садном на його фоні, на зовнішній поверхні лівого плеча між верхньої та середньої третин, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, у лівій надплічній ділянці, у лівій підключичній ділянці, на задній поверхні лівого стегна, а також саден у лобній ділянці справа та скроневій ділянці справа, які, згідно з висновком судово-медичного експерта від 16.12.2025, кваліфікуються за ступенем важкості як легкі тілесні пошкодження.

Цими діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

26.12.2025 між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення у рамках кримінального провадження, внесеного 12.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175440000364.

Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, під час проведення досудового розслідування надав правдиві та послідовні показання, засудив свою поведінку. Сторони досягли відповідних домовленостей, з урахуванням істотних обставини, того що підозрюваний винуватість визнав повністю, наявні обставин, які пом`якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання, раніше не судимий, погодили призначення підозрюваному покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

При цьому, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті та угоді викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, у вчиненому розкаявся, зазначив, що засуджує свою поведінку. Уклавши угоду про примирення від 26.12.2025, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованих кримінальних правопорушень, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього в разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що вказана угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз та обіцянок. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв`язку з чим ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Крім того, зазначив, що вони примирились, угода укладено добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Права та наслідки укладання угоди йому зрозумілі. Угода про примирення укладена за його ініціативою.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про примирення були враховані обставини, передбачені ст. 471 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення у кримінальних правопорушеннях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного та потерпілого про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, доведеною поза розумним сумнівом є винуватість ОСОБА_5 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставина, що обтяжує його покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_5 та встановлено, що він щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря нарколога не перебуває, не одружений, не працює.

У силу положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, порядок укладення та зміст угоди про примирення 26.12.2025 між потерпілим та підозрюваним відповідає вимогам ст. 469, 471 КПК України.

Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, відповідає вимогам закону, а отже слід відповідно до умов угоди призначити ОСОБА_5 , це покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особистості обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, а також обставини, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, також відповідає вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затвердженою, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угод про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Процесуальними витратами та речові докази відсутні

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, прокурор зазначила про відсутність необхідності обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, тому суд не вбачає підстав для його застосування.

Керуючись статтями 7, 368-371, 373, 374, 395, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 грудня 2025 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 12.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175440000364 стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1