Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №524/14151/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №524/14151/25

Суддя: Пальчик О. О.

Справа № 524/14151/25

Провадження № 1-кп/524/303/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025170500000244 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Артемівськ, Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, депутатом, учасником бойових дій не являється, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, внутрішньо переміщена особа, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-????14.12.2004 року Артемівським міським судом Донецької області за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. 27.06.2025 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

-??15.03.2006 року Артемівським міським судом Донецької області за ст.ст. 186 ч.3, 309 ч. 1, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 5 років. 31.12.2008 року звільнений з місць позбавлення волі умовно – достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 28 днів;

-28.07.2010 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 29.03.2013 року звільнений з місць позбавлення волі умовно – достроково на невідбутий строк 8 місяців 1 день;

-??12.08.2014 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 10.07.2018 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

-03.06.2019 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік;

-28.06.2022 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ст. ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі 3 роки. На підставі ст. 75 звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік;

-- 30.10.2025 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 126-1, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

25.09.2025 року близько 18 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 проходячи по території оптової бази «Толока», по просп. Свободи, 172, в м. Кременчуці, Полтавської області, виявив на асфальті невідомого йому чоловіка без свідомості, а саме ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оглянувши кишені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 виявив банківську карту «Л-банк» № НОМЕР_1 (3 безконтактною технологію проведення платежів), емітентом якої с АТ «А-банк», та яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи коштів в Україні» № 2346 Ш від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-I від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414 та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, с офіційним документом. В цей час у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел направлений на викрадення банківської карти № НОМЕР_2 «А-банк», яка належить ОСОБА_6 , з корисливих мотивів.

Надалі ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрав офіційний документ - банківську картку № НОМЕР_1 «А-банк», яка належить ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, після чого залишив місце вчинення кримінального проступку.

Свою вину у скоєні інкримінованого йому кримінального проступку ОСОБА_4 визнав повністю та не заперечував викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення злочину.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, просив суд справу розглядати без його участі. Претензій до обвинуваченого не має.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників судового розгляду, суд розглянув справу щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ті обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку в судовому засіданні доведена повністю.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у викраденні офіційного документу вчиненому з корисливих мотивів, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується як особа на яку не надходило скарг, не працює, на утриманні малолітніх дітей не має. Враховується також сімейний стан, стан здоров`я та вік обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді штрафу, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Відповідно до абз 4 п. 22 постакнови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.

Отже, раховуючи ту обставину, що злочин за який обвинувачений ОСОБА_4 засуджується цим вироком, він вчинив до постановлення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.10.2025 року, визначаючи обвинуваченому остаточне покарання, суд керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України та застосовує принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд не обирає обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід, оскільки ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.11.2025 року він тимчасово залишений в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" до закінчення розгляду вказаного кримінального провадження судом.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання у виді вісімсот п?ятдесяти гривень штрафу, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням у виді одного року позбавлення волі, яке призначене вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.10.2025 року,та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбування покарання за цим вироком ОСОБА_4 рахувати з 30 жовтня 2025 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua