Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №940/1649/25 — Тетіївський районний суд Київської області

20.01.2026 Провадження по справі № 2/940/33/26

Справа № 940/1649/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

представника відповідача Ракоїда М.Ю. (в режимі

відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області суму заборгованості у розмірі 53480,00 гривень та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.09.2024 о 12 год 18 хв. на автомобільній дорозі Р-17 (м. Тетіїв - с. Кашперівка) відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Transit D, д.н.з. НОМЕР_1 . Причиною ДТП стало падіння дерева, що призвело до пошкодження зазначеного транспортного засобу та нанесення травм водію автомобіля. Власником цього транспортного засобу є ОСОБА_2 , який довіреністю від 29.01.2016 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником та вчиняти всі необхідні дії щодо транспортного засобу, зокрема і дії щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, шляхом подання позовної заяви до суду та права отримувати відшкодування за пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП. Згідно з висновком звіту № 4231 про незалежну експертну оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 17.11.2024, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля FORD TRANSIT D, д.н НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження при падінні дерева складає 53480,00 гривень.

Водночас зазначено, що власником і балансоутримувачем автомобільної дороги Р-17 Біла Церква - Тетіїв Липовець Гуменне - /М-30, на якій сталась ДТП, є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, яка несе відповідальність за створення безпечних умов руху на вказаній дорозі.

Відтак, як стверджує позивачка, діями або бездіяльністю Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області власнику автомобіля FORD TRANSIT D, д.н. НОМЕР_3 , у зв`язку із падінням дерева на автомобільній дорозі Р-17 (м. Тетіїв - с.Кашперівка) було завдано збитків на загальну суму 53480,00 гривень.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 28.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

17.09.2025 представник відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області Чернюх В.Я. надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, вказуючи, що балансоутримувачем автомобільної дороги загального користування державного значення Р-17 Біла Церква - Тетіїв - Липовець - Гуменне-/М-30, на якій мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу FORD TRANSIT D, д.н.з. НОМЕР_3 , є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Разом з тим, 29.11.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» укладено договір № 511-23 на послуги з довгострокового експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення (національні, регіональні, територіальні) у Київській області (339,6 км). Відповідно до пункту 1.8 цього договору виконавець приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування у Київській області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на ній, що знаходяться на балансі замовника, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про дорожній рух». Послуги надаються виконавцем згідно актів дефектів, кошторисної документації, затвердженої замовником (пункт 1.7 договору). На виконання умов договору замовником було затверджено дефектний акт (завдання) на вересень 2024 року, яким передбачено надання виконавцем послуг з обрізанням нависаючого гілля. Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 договору виконавець несе відповідальність: за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод з вини виконавця, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством; за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з діючими нормативами при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця або субпідрядника та призвели до дорожньо-транспортних пригод.

Таким чином, як стверджує представник відповідача, станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди саме Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» відповідала за належне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-17 Біла Церква - Тетіїв - Липовець - Гуменне- /М-30, тому несе повну матеріальну відповідальність у частині відшкодування майнової шкоди та компенсації витрат власників транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання.

Водночас представник відповідача зауважує, що за наслідками ДТП, яка сталася 16.09.2024 на автомобільній дорозі загального користування державного значення Р-17 Біла Церква - Тетіїв Липовець - Гуменне -/М-30 працівники Служби не притягувалися до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 140 КУпАП. А відтак, жодних доказів на підтвердження протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача, що зумовили спричинення шкоди, заявленої до стягнення позивачем у даній справі, суду не надано (а. с. 45-49, 50-113).

30.09.2025 позивачка ОСОБА_1 надіслала до суду відповідь на відзив, вказуючи, що твердження відповідача, що належним відповідачем у справі на думку відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», а не Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області є помилковим та необґрунтованим з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.06.2023 у справі № 487/9345/19 та у постанові від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18 (а. с. 134-136).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 14.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, надіслала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області Ракоїд М.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 16.09.2024 о 12 год 18 хв. на автомобільній дорозі Р-17 (м. Тетіїв - с. Кашперівка) сталася дорожня-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Transit D, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , причиною якої стало падіння дерева, що призвело до пошкодження зазначеного транспортного засобу. За цим фактом працівниками поліції складено: схему місця ДТП; акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі; схему до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (а. с. 27, 28, 29).

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником транспортного засобу Ford Transit D, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 (а. с. 5).

Згідно із довіреністю від 29.01.2016, посвідченою Соляром В.М., приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Житомирської області, зареєстровано в реєстрі під № 176, ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу Ford Transit D, д.н.з. НОМЕР_1 , уповноважив ОСОБА_1 бути його представником та вчиняти всі необхідні дії щодо транспортного засобу, зокрема дії щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП (а. с. 6).

Згідно із звітом № 4231 про незалежну експертну оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 17.11.2024, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля FORD TRANSIT D, д.н НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження при падінні дерева складає 53480,00 гривень (а. с. 7-26).

05.02.2025 позивачка ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області претензію про відшкодування вартості заподіяного матеріального збитку у розмірі 53480,00 грн (а. с. 30-32, 33).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої – третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

У статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Згідно з частиною третьою статті 14, частиною першою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У частині першій статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктами 1-3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Результат аналізу норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (із змінами та доповненнями) дозволяє дійти висновку, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №904/5489/18).

Згідно із статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що 16.09.2024 о 12 год 18 хв. на автомобільній дорозі Р-17 (м. Тетіїв - с. Кашперівка) сталась дорожня-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Transit D, д.н.з. НОМЕР_1 , причиною якої було падіння дерева, що призвело до пошкодження зазначеного транспортного засобу.

Автомобільна дорога Р-17 Біла Церква - Тетіїв - Липовець - Гуменне - /М-30/, на якій сталась вказана дорожньо-транспортна пригода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1318 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення», відноситься до автомобільних доріг загального користування державного значення.

У Київській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, на балансі якої перебувають автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області.

Ці зазначені фактичні обставини у ході судового розгляду справи не спростовано представниками відповідача.

Разом з тим, згідно із Положенням про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 08.05.2023 № Н-191 (надалі - Положення), метою діяльності Служби є, зокрема, забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Київській області шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг; здійснення у межах повноважень заходів у сфері безпеки автомобільних доріг ( п. 2.1.1, п. 2.1.5 Положення).

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області є державною неприбутковою організацією - юридичною особою публічного права, утвореною в установленому законодавством порядку. Служба є замовником виконання робіт, зокрема з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та утримання автомобільних доріг та іншого державного майна (п. 3.1, п. 3.3 Положення).

Отже, саме на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області державою покладено обов`язок, зокрема утримувати у належному стані автомобільні дороги у Київській області та створювати безпечні умови руху на дорогах, у тому числі і автодорогу Р-17 Біла Церква - Тетіїв - Липовець - Гуменне - /М-30/ у межах Київської області, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода.

Водночас встановлено, що 29.11.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (виконавець) укладено договір № 511-23 на послуги з довгострокового експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення (надалі – договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати: 63710000-9 - послуги з обслуговування наземних видів транспорту (послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення (національні, регіональні, територіальні) у Київській області (339,6 км), а замовник зобов`язується прийняти надані належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників і сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок (а. с. 50-67).

Відповідно до пункту 1.8 договору виконавець приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення у Київській області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на ній, що знаходяться на балансі замовника, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про дорожній рух».

Відповідно до п. 1.7 договору послуги надаються виконавцем згідно актів дефектів, кошторисної документації, затвердженої замовником, мобілізаційного завдання № М 9-ДСК від 04.01.2022.

Згідно з дефектним актом на виконання робіт з надання послуг, затвердженим заступником начальника з експлуатаційного утримання та безпеки автомобільних доріг Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області В.Дідухом, передбачено надання виконавцем ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» послуг з обрізування крон дерев м`яколистяних порід висоторізом, період виконання робіт: з 21 серпня по 20 вересня 2024 року (а. с. 105-107).

На підставі акта приймання виконаних дорожніх робіт за жовтень 2024 року Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області прийняті виконані ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» роботи з утримання автомобільної дороги Р-17 Біла Церква - Тетіїв - Липовець - Гуменне-/М-30 (а. с. 108).

Крім того, зазначеним договором передбачена відповідальність сторін договору.

Згідно з пунктом 7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Зокрема, виконавець несе відповідальність в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди (п. п. 7.2.1 п. 7.2 договору).

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Верховним Судом у постанові від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18 зазначено, що у разі завдання шкоди підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.

Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області є належним відповідачем у справі, оскільки саме до її повноважень та обов`язків належить вибір підрядника, який на її замовлення буде, зокрема, утримувати у належному стані автомобільні дороги та створювати безпечні умови руху на дорогах.

Водночас, відповідно до статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Водночас, у п. 2.1 договору № 511-23 від 29.11.2023 зазначено, що замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами надання послуг відповідно до частини першої статті 849 ЦК України та у порядку, передбаченому договором. Замовник має право контролювати якість і обсяг матеріальних ресурсів до моменту їх використання для надання послуг та в процесі надання послуг на об`єкті. Замовник призначає свого представника, який постійно контролює якість наданих виконавцем послуг, про що письмово повідомляє виконавця.

Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області зобов`язана вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином.

Тому, твердження представника відповідача про те, що саме виконавець Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», яке станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди відповідало за належне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-17 Біла Церква - Тетіїв - Липовець - Гуменне- /М-30, має нести матеріальну відповідальність у частині відшкодування майнової шкоди власнику транспортного засобу, суд не бере до уваги, оскільки невиконання чи неналежне виконання виконавцем (підрядником) умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору.

Більш того, питання відповідальності врегульовано між сторонами договору, проте позивачка (власник транспортного засобу) не є стороною цього договору, під час захисту своїх прав керується вимогами та правилами, які закріплені на законодавчому рівні, при цьому Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області законодавством визначена як юридична особа, яка несе відповідальність за шкоду, що пов`язана із експлуатацією автомобільних доріг, отже є помилковим твердження про те, що відповідальність перед позивачем має нести підрядник.

Відтак, на переконання суду, власне Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області несе відповідальність перед учасниками дорожнього руху за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг неналежним утриманням автомобільних доріг у Київській області.

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 13.01.2026 у справі № 278/1722/21 та від 02.02.2022 у справі № 447/938/14-ц.

При цьому, слід звернути увагу на те, що, перебуваючи у договірних відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області не позбавлена можливості захистити своє право, як замовника послуг, спричинене їх неякісним виконанням.

Зрештою, представниками відповідача у ході судового розгляду було зазначено, що після ДТП, що сталось через падіння дерева і призвело до пошкодження транспортного засобу сторони позивача, між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» у межах договірних відносин не складалось та не надсилалось будь-яких актів, повідомлень чи листів один одному. Вказане також підтверджує правомірність позиції позивача щодо пред`явлення вимог саме до відповідача як балансоутримувача дороги, на якій сталось ДТП, оскільки позивач, який не є стороною договору між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», фактично позбавлений можливості самостійно надавати оцінку правовідносинам вказаних сторін, констатувати порушення умов договору, зокрема підрядником, покладати на нього відповідальність, у тому числі шляхом пред`явлення позову, якщо у сторін вказаного договору відсутні претензії один до одного. Іншими словами, суд констатує, що за відсутності у відповідача доказів пред`явлення претензій підряднику за невиконання умов договору, зокрема за фактом ДТП за участю автомобіля сторони позивача, позивач також не зобов`язаний пред`являти вимогу підряднику у правовідносинах, учасником яких він не є, а може пред`явити вимогу безпосередньо балансоутримувачу дороги, яким є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.

З огляду на зазначене, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що саме внаслідок неналежного здійснення Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області контролю за станом автомобільних доріг, які знаходяться на її балансі, 16.09.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб та завдано майнових збитків.

Разом з тим, суд зазначає, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №645/2087/15-ц).

Надані позивачкою на виконання вимог ст. 81 ЦПК України докази, які досліджені судом, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність факту заподіяння власнику транспортного засобу майнової шкоди, завданої з вини відповідача.

Водночас, всупереч вимогам статей 12, 81 ЦПК України, відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, не спростовано належними, допустимими та достатніми доказами відсутність вини у діях (бездіяльності) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним утриманням автомобільної дороги та дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 16.09.2024 на автомобільній дорозі Р-17.

Крім того, доводи представника відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, про те, що за наслідками ДТП, яка сталася 16.09.2024 на автомобільній дорозі загального користування державного значення Р-17 Біла Церква - Тетіїв Липовець - Гуменне -/М-30, працівники Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області не притягувалися до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 140 КУпАП, тому жодних доказів на підтвердження протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача, що зумовили спричинення шкоди, не надано, суд не бере до уваги, оскільки цивільна відповідальність за заподіяну шкоду настає незалежно від притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, якщо факт протиправної бездіяльності відповідача доведено іншими належними та допустимими доказами.

Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, враховуючи наявність безпосереднього причинно - наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та виникненням шкоди, заподіяної транспортному засобу в результаті падіння дерева, тобто наявність повного складу цивільно-правового порушення з боку відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивачка понесла судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.08.2025 (а. с. 4).

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1211,200 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відтак, у контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 22, 1166 ЦК України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільні дороги», статтями 3, 10, 12, 13, 89, 141, 263, 264-268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, код ЄДРПОУ 26345736, адреса: вул. Святослава Хороброго, буд. 11а, м. Київ, 03151, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти врозмірі 53480 (п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 28 січня 2026 року.

Суддя С.В.МАНДЗЮК