Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №375/2372/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2372/25

Провадження № 1-кп/375/18/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111250000144, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 травня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Рокитне Білоцерківського району Київської області, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не депутат, не адвокат, не інвалід, неповнолітніх дітей на утриманні не має, ідентифікаційний код платника податків – НОМЕР_1 , раніше судимого, а саме:

- 7 березня 2006 року Рокитнянським районним судом Київської області за частиною 1 статті 186 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень;

- 7 листопада 2007 року Рокитнянським районним судом Київської області за частиною 2 статті 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 18 серпня 2008 року Миронівським районним судом Київської області за частиною 2 статті 307, статтею 69, частиною 1 статті 309, статями 70, 71 до 4 років 2 місяці позбавлення волі;

- 10 травня 2018 року Білоцерківським районним судом Київської області за частиною 1 статті 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень; 24 січня 2019 року штраф замінено на 60 годин громадських робіт;

- 11 травня 2019 року Рокитнянським районним судом Київської області за частиною 1 статті 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень;

- 3 липня 2020 Богуславським районним судом Київської області за частиною 1 статті 146, частиною 1 статті 152, частиною 1 статті 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 25 вересня 2023 року звільнився з Білоцерківської виправної колонії №35;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно та безпричинно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 психологічне та фізичне насильство. Тобто ОСОБА_3 неодноразово, без будь-якого приводу, вчиняв по відношенню до своєї співмешканки дії, виражені у словесних образах нецензурною лайкою, приниженні честі та гідності, штовханинах. Тим самим він спричинив ОСОБА_5 негативні психоемоційні переживання (страх за своє життя та здоров`я, больові страждання, переживання образи) наслідки побиття погіршували соціальне функціонування та якість життя.

Зокрема, 17 серпня 2024 року близько 14 год 57 хв, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме завдав тілесних ушкоджень по різних частинах тіла, словесно ображав та нецензурно висловлювався, у зв`язку з чим 22 серпня 2024 року притягнутий Рокитнянським районним судом до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Не зупиняючись на цьому, 2 листопада 2024 року близько 11 год 00 хв ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживанням матері своєї співмешканки ОСОБА_6 вчинив умисні дії психологічного характеру щодо ОСОБА_5 , а саме затіяв з нею сварку, в ході якої ображав її нецензурною лайкою та перекинув на неї журнальний столик, який спричинив останній тілесні ушкодження, що завдало шкоди її фізичному здоров`ю, у зв`язку з чим 9 грудня 2024 року притягнутий Білоцерківським міськрайонним судом до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Не зупиняючись на вчиненому, 19 грудня 2025 року близько 06 год 30 хв ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне та фізичне насильство у сім`ї відносно ОСОБА_5 , а саме погрожував словесно їй фізичною розправою та кидався битися, у зв`язку з чим 13 лютого 2025 року притягнутий Рокитнянським районним судом до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Останній факт домашнього насильства мав місце 9 травня 2025 року близько 13 год 00 хв, ОСОБА_3 їхавши до місця свого проживання разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 поряд із залізничною станцією, за адресою: АДРЕСА_4 вчинив фізичне та психологічне насильство, а саме: словесно ображав, потягнув за одяг, схопив своєю рукою горло своєї співмешканки та почав погрожувати фізичною розправою.

Не в змозі більше терпіти психологічне насильство та психічні страждання від вищевказаних систематичних дій ОСОБА_3 , 13 травня 2025 року ОСОБА_5 звернусь до працівників поліції із письмовою заявою у формі приватного обвинувачення, щодо притягнення її співмешканця до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань. Внаслідок насильства з боку співмешканця ОСОБА_3 у потерпілої ОСОБА_5 зафіксовано періодичні негативні психоемоційні переживання (страх за своє здоров`я та життя, больові страждання, переживання образи) наслідки побиття погіршували соціальне функціонування та якість життя потерпілої.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі. Розкаювався у вчиненому. Зобов`язався виправитись.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку учасники кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров`я, погіршення якості життя потерпілої особи.

Вину ОСОБА_3 по даній кваліфікації суд вважає доведеною.

Згідно з частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, обставиною, що відповідно до частини 1 статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої статті 126-1 КК України, а саме: у виді пробаційного нагляду та визначенні обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини 1 статті 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки, передбачені статтею 59-1 КК України.

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років (частина 4 статті 59-1 КК України).

Відповідно до частини 1 статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з частиною 3 статті 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.

З урахуванням характеристики обвинуваченого, а також думки всіх учасників судового провадження, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого виду покарання, як того просив прокурор, який підтримала потерпіла, та щодо якого обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував, а саме у виді пробаційного нагляду строком на один рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 3 статті 59-1 КК України та застосуванням обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.

Речові докази - відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 349, 368-370, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі пунктів 1-3 частини 2, пункту 4 частини 3 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду - притягнення до кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 389 КК України.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці, до органу місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_3 .

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7