Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №372/6484/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6484/25

Провадження 2-а-5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рабчуна Р.О.,

за участю секретаря судових засідань Редька Н.Н.,

представника позивача Федосіна А.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 993 від 15 квітня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 15 квітня 2025 року постановою № 993, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., у зв`язку з тим, що він не прибув для проходження військово-лікарської комісії, не підтвердив свою придатність (непридатність) до військової служби, не повідомляв (не оновив вчасно) про зміну інших військово-облікових та персональних даних своєчасно.

Позивач вказує, що повістка йому не вручалась, крім того жодних повідомлень від відповідача чи суб`єкта поштового зв`язку він не отримував. Щодо дати, часу та місця розгляду справи позивач належним чином повідомлений не був.

Разом з тим позивач наголошує, що під час розгляду справи відповідачем було порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачену чинним законодавством, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 19.11.2025 року Обухівського районного суду Київської області позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

27.11.2026 представник відповідача Марюхна О.О. надав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржувана постанова є правомірною. На думку відповідача, позивач порушив правила військового обліку, що підтверджується актом відмови від отримання повістки та направлення на проходження ВЛК від 09.04.2025 року.

Крім того, представник відповідача наголосив, що позивач порушив строки звернення до суду, передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представником позивача адвокатом Федосіним А.В. 03.12.2025 року було надано суду відповідь на відзив на позовну заяву, в своїх запереченнях зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, позивач не погоджується з аргументами відповідача, щодо строку подання позовної заяви, у своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем був пропущений строк для звернення до суду з позовом. Однак позивачем не був наданий розрахунковий документ, що доводив факт надання послуг поштового зв`язку з надсилання позивачем оскаржуваної постанови, що спростовує доводи відповідача про отримання позивачем постанови саме 24.07.2025 року.

Інших заяв, клопотань, додаткових пояснень до суду подано не було.

В судовому засіданні представник позивача вимоги зазначені в позові підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , винесена постанова № 993 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задеклароване/зареєстроване місце проживання пе ребування): АДРЕСА_1 , місце роботи і посада: працює неофіційно, РНОКПП НОМЕР_1 .

Вказаною постановою встановлено, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що він не прибув для проходження військово-лікарської комісії, не підтвердив свою придатність (непридатність) до військової служби, не повідомляв (не оновив вчасно) про зміну інших військово-облікових та персональних даних своєчасно. На розгляді справи ОСОБА_3 був відсутній. Накладено на громадянина ОСОБА_1 , штраф у сумі 17 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції на час винесення постанови) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно частин 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (Порядок №560).

Порядок № 560 визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби (пункт1).

Відповідно до п. 74 Порядку № 560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Актом відмови від отримання повістки та направлення на проходження ВЛК від 09.04.2025 року, складеного у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підтверджується, що позивач відмовився отримувати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та відмовився від отримання повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Безпідставна відмова (ухилення) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таке порушення вчинене позивачем в особливий період.

Дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та кваліфіковані відповідачем правильно.

Згідно з пп.1 п.27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до п.28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Отже, вручення (надсилання) повістки є тільки одним із способів виклику громадян до районних (міських) ТЦК з певною метою, в тому числі, для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Чинний Закон не пов`язує виконання обов`язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби із обов`язковим попереднім врученням повістки.

Оскаржувана постанова містить опис обставин, установлених під час розгляду справи (абз. 5 ч. 2 ст. 283 КУпАП), тобто суть правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується позивач.

Суд також враховує, що позивач не проходив медичний огляд і не пройшов його на час розгляду справи, а відтак в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки останній, будучи військовозобов`язаним, відмовився від проходження медичного огляду за направленням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для визначення придатності до військової служби в особливий період, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відтак, дії відповідача при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати присуджуються позивачу у разі задоволення позовних вимог, або ж розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

З врахування того, що суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.01.2026 року.

Суддя Р.О. Рабчун