Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №369/5309/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5309/25

Провадження № 1-кп/369/1212/26

В И Р О К

іменем України

28.01.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

установив:

05 березня 2025 року, близько 22 години 20 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в під`їзді № 1 на третьому поверсі будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед марки «Ardis MTB ST «Phantom» «29x19».

В подальшому, ОСОБА_5 з місця злочину зник, а викраденим велосипедом марки «Ardis MTB ST «Phantom» «29x19» розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 4978 гривень 94 копійок.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, яка укладена 27 березня 2025 року між прокурором та підозрюваним, у присутності його захисника, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Крім того, прокурор надав письмову згоду потерпілого, відповідно до якої останній не заперечує, щодо затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваним.

Згідно даної угоди, де зазначені її сторони, формулювання обвинувачення, підозрюваний та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгоджене покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням на нього обов`язків визначених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Вивчивши обвинувальний акт, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором, вивчивши угоду, вислухавши обвинуваченого та захисника, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок на підставі даної угоди, вислухавши думку прокурора, який вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і вважав за можливе задовольнити клопотання про затвердження даної угоди та ухвалити вирок на підставі угоди, суд дійшов до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, яка укладена в даному кримінальному провадженні, підлягає до затвердження з наступних підстав.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Відповідно до абз. 6 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним і призначення ОСОБА_5 узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2025 року обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до Києво-Святошинського районного суду Київської області для участі в розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

28 січня 2026 року о 11 год. 24 хв. ОСОБА_5 було затримано та доставлено 28 січня 2026 року о 13 год. 20 хв. до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити без розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора.

Крім того, за змістом ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи, що прокурор просив залишити без розгляду клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що наведена обставина є підставою для залишення вищевказаного клопотання без розгляду.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду від 27 березня 2025 року про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому за цим злочином узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_5 в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без розгляду.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.03.2025 (справа №369/4880/25) на велосипед марки «Ардіс», модель «Фантом» чорно-бірюзового кольору – скасувати.

Речові докази:

- велосипедом марки «Ardis MTB ST «Phantom» «29x19», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 – залишити у розпорядження потерпілого ОСОБА_6 ;

- DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, потерпілим, захисником та обвинуваченим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1