Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №357/319/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/319/26

1-кп/357/514/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2026 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030000020 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Комишівка Ізмаїльського району Одеської області, із загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 2-х малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця призваного під час мобілізації, перебуваючого на посаді кулеметника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), його захисник – адвокат ОСОБА_7 ,

У С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 , обіймаючи посаду кулеметника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст. 4, 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.

Проте, 04.01.2026 ОСОБА_3 вирішив стати на злочинний шлях та вчинити кримінальне правопорушення за наступних обставин.

04.01.2026 поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_8 та поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_9 з позивним «СП-Вулкан-0201», відповідно до розстановки сил та засобів взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції виконували свої службові обов`язки, а саме здійснювали патрулювання в межах стаціонарного посту міста Біла Церква, Київської області.

Відповідно до посадових обов`язків інспектора патрульної поліції, що затверджені Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.04.2023 №793, поліцейський та інспектор: здійснює безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; здійснює первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі, що надходять на планшет), а також: самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством; самостійно виявляє правопорушення під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, застосовуючи для цього передбачені законодавством права та повноваження; здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством.

Згідно норм ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.

З урахуванням вимог ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейські ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Д11Н, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконують функції офіційних представників органу виконавчої влади, які служать суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються службовими особами правоохоронного органу - представниками влади, на яких ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.

Таким чином ОСОБА_8 та ОСОБА_9 згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомко, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_8 та поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_9 були оснащені портативними відеореєстраторами.

Так, 04.01.2026 близько 14 години 36 хвилин, під час здійснення патрулювання, працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , знаходячись поруч з блок постом м. Біла Церква Київської області АД М-05 Київ Одеса 78, зупинили громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з днз НОМЕР_2 з метою перевірки документів.

Під час перевірки та спілкування з громадянином ОСОБА_3 , працівниками поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено останньому факт того, що він перебуває у розшуку, як дезертир, та його буде передано представникам ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У цей час у ОСОБА_3 , який усвідомлював, що працівники поліції мають на меті повідомити про нього представникам Військової служби правопорядку- для його повернення на військову службу, з метою ухилення від проходження військової служби, виник злочинний умисел, спрямований на надання поліцейським полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неправомірної вигоди за невчинення службовими особами дій в його інтересах з використанням службового становища.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на надання працівникам поліції неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу працівників поліції за адресою: АДРЕСА_2 , знаючи, що поліцейські полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є службовими особами органів Національної поліції України, оскільки ті перебували в однострої, представилися та мали при собі нагрудні жетони, у посадові обов`язки яких входить робота пов`язана із застосування до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, з метою ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, 04.01.2026 у період часу з 14 години 43 хвилини по 15 годину 50 хвилин, у ході спілкування з останніми неодноразово наполегливо висловив словесну пропозицію службовим особам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надати їм неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за невчинення службовими особами в його інтересах будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, а саме не повідомлення про нього представникам Військової служби правопорядку для його повернення на військову службу.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 04.01.2026 він керував транспортним засобом марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з днз НОМЕР_2 по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Одеса. На блок посту м. Біла Церква Київської області у період часу з 14:00 год до 15:00 год його зупинили поліцейські. Перевіривши його по базі даних, вони повідомили про те, що він перебуває у розшуку, що його буде передано представникам ІНФОРМАЦІЯ_4 для продовження проходження військової служби. Він злякався, розгубився, оскільки перебував у чужому місті, тому запропонував поліцейським неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США, яких у нього на той час не було. Пропонував гроші поліцейськими щоб вони його не доставляли до ВСП. Але поліцейські його повезли до ВСП, що за адресою: АДРЕСА_2 , де він також неодноразово, наполегливо пропонував поліцейським неправомірну вигоду у сумі 1 000 доларів США. У скоєному щиро розкаюється, зробив для себе висновки такого більше не вчиняти, просить суворо не карати, застосувати до нього покарання у виді штрафу, який він має можливість заплатити.

Показання обвинуваченого є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані безпосередньо судом за процедурою згідно з положеннями ст. 351 КПК України. Дані покази підтверджують настання самої події, в частині часу, місця події відповідають об`єктивній дійсності.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд визнає доказаними фактичні обставини справи щодо дати, часу, місця, способу скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, форми умислу, а також інші обставини, визначені ч. 1 ст. 91 КПК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд під час призначення покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статтей 65-67 КК Україна враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/13256/17 від 02.11.2021.

Як було встановлено у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 засуджує свою поведінку, щиро жалкує про вчинене, готовий понести покарання, що об`єктивно підтверджує його щире каяття.

Обтяжуючих обставин у кримінальному провадженні не встановлено.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалюється обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

Про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, має місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, його відношення до вчиненого, приходить до висновку що необхідним і достатнім для можливого виправлення ОСОБА_3 буде призначення йому покарання у виді штрафу в нижній межі санкції, передбаченої ч. 1 ст. 369 КК України.

Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді штрафу, суд керується позиціями Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі « Ізмайлов проти Росії » (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час досудового слідства не обирався.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого не має з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнацять тисяч гривень).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя ОСОБА_10