Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №293/2/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/2/26

Провадження №1-кп/293/94/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в с-щі Черняхів кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025060610000695 від 20.11.2025 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, систематично вчиняє домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_4 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні, висловлюваннях нецензурною лайкою в його адресу, що призвело до погіршення стану здоров`я та психологічних страждань останнього, а саме викликало в нього накопичення емоційних переживань образливості, приниженої гідності та розгубленості почуттів.

Зокрема, ОСОБА_5 , будучи притягнутим 10.06.2025 постановою Черняхівського районного суду Житомирської області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП., 31.05.2025 о 14 год. 40 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_4 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

В подальшому, 29.06.2025 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_4 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

За вказані дії ОСОБА_5 постановою Черняхівського районного суду Житомирської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Надалі, 21.07.2025 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_4 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

За вказані дії ОСОБА_5 постановою Черняхівського районного суду Житомирської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому,незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, 19.11.2025 близько 17 год. 00 хв. у ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння за місцем спільного проживання з батьком ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства відносно батька.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_5 , ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, маючи фізичну перевагу, вчинив відносно свого батька ОСОБА_4 , який є особою похилого віку, домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав його нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

У зв`язку із вчиненням ОСОБА_5 систематичного психологічного насильства щодо свого батька ОСОБА_4 , вказані дії призвели до розладів його здоров`я, погіршення якості життя потерпілого, а також до психологічних страждань останнього.

Таким чином ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме умисне діяння, яке виразилось в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

,

ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

02.01.2026 між учасниками кримінального провадження №12025060610000695 від 20.11.2025 за ст. 126-1 КК України підозрюваним ОСОБА_5 , з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_4 , з іншої сторони, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469,471, 473, 474 КПК України, укладена угоду про примирення.

Згідно цієї угоди сторони погодились з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України.

Між потерпілим від кримінального правопорушення ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 досягнуто угоди про примирення, за умовами якої останні дійшли до узгодженого покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України, а саме ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік із покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України та із застосуванням відповідно до п.5 ч. 1 ст. 91-1 КК України обмежувального заходу у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`ясненні сторонам цієї угоди.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України, погодився на призначення йому узгодженого покарання та просить затвердити укладену з потерпілим угоду про примирення. Вказав, що щиро кається у вчиненому.

Потерпілий в судовому засідання також просив затвердити угоду про примирення.

ІV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про можливість затвердження вказаної угоди про примирення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно із ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається (ч.3 ст. 469 КПК України).

Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (ч.ч.5,6 ст. 469 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 473 КПК України роз`яснив обвинуваченому та потерпілому наслідки укладення та затвердження цієї угоди про примирення, якими є для обвинуваченого обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу, а для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення суд з`ясував у обвинуваченого чи цілком він розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд з`ясував у потерпілої сторони, чи цілком потерпілий розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому,судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд уважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 своїми діями умисно систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо свого батька, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи, а тому такі його дії кваліфікує за ст. 126-1 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків передбачених ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України та на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід та направити останнього для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до норм ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

Беручи до уваги вищенаведене, суд уважає можливим прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків передбачених ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України та на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід та направити останнього для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці.

Вказане покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Цивільний позов у справі не заявлений.

V. Вирішення питання щодо запобіжного заходу

У даному кримінальному провадженні заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Підстав передбачених ст. 177, 178 КПК України для обрання обвинуваченому будь-якого іншого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

VІ. Рішення щодо речових доказів

Арешт на майно не накладався.

Речові докази у справі відсутні.

VІІ. Процесуальні витрати

Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про примирення, укладену 02.01.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060610000695 від 20.11.2025, між підозрюваним ОСОБА_5 , з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_4 , з іншої сторони.

2. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 02.01.2026 покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

3. На підставі ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 у період дії пробаційного нагляду наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи передбачені пробаційною програмою "Подолання домашнього насильства".

4. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід та направити останнього для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці.

5. Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановлення ОСОБА_5 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

6. Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

7. У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_6