Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №809/843/18 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 809/843/18 пров. № А/857/52250/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Кухтея Р. В.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в електронній формі в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Скол" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 809/843/18 за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Скол" про визнання протиправним та скасування рішення,

місце ухвалення судового рішення м.Івано-Франківськ

суддя у І інстанціїСкільський І.І.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 809/843/18 відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника Приватного підприємства “Скол” від 25.11.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №809/843/18.

Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити постанову, якою відкрити провадження за нововиявленими обставинами за заявою ПП «СКОЛ» від 25.11.2025. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції: порушив принцип доступу до суду; неправильно застосував ст. 363 КАС України та не урахував об`єктивну неможливість заявника знати про факт продажу у 2019 році, оскільки боржник не був повідомлений; документи щодо реалізації майна стали відомі лише у 2022– 2025 роках через відповіді ДПС та ухвали Господарського суду у пов`язаних справах, а тому строк перегляду не може застосовуватись, оскільки порушення прав не було відомим та не могло бути відомим у межах «трьох років». Нововиявлені обставини реально впливають на рішення 2018 року.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлений через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника заявника від 25.11.2025 про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №809/843/18, необхідно відмовити у зв`язку з поданням такої заяви після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України, який не підлягає поновленню.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №809/843/18 позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства “Скол” про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі задоволено частково. Надано Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 507 271,46 грн, за рахунок майна Приватного підприємства “Скол” (код ЄДРПОУ 23796958), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 27.05.2015 №17 та акту опису майна від 19.07.2016 №35. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018, вказане судове рішення набрало законної сили 05.11.2018, згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018.

25.11.2025 представником Приватного підприємства “Скол” – Колковською Іриною Олександрівною, до суду через підсистему "Електронний суд" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №809/843/18 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства “Скол” про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник уважає існування істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомими ПП “Скол” на час розгляду справи, а саме: фактичний склад податкової застави був прихований від суду ; факт продажу цього майна 18.07.2019 — існував, але був прихований; кошти від продажу не були отримані ДПС — про що суд не знав; оцінка майна та офіційна кореспонденція не вручались — про це суду не було відомо; податковий борг був пред`явлений повторно, попри проведений продаж майна. Зазначені обставини представник заявника вважає нововиявленими і такими що є підставою для перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №809/843/18 за нововиявленими обставинами.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 361 КАС України визначено підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1).

Статтею 363 КАС України установлений порядок і строки подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Так, за правилами пункту 1 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України передбачено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Згідно ч.3 ст.363 КАС України, строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.

Відповідно до частини п`ятої статті 366 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.

Таким чином, за наведеного нормативно-правового регулювання, строки, установлені для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поділяються на два види:

- 30-денний строк ( частина друга статті 363 КАС України) у випадках, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин і це основний строк для ініціювання процедури перегляду судового рішення;

- трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили (частина третя статті 363 КАС України) - це преклюзивний строк, тобто абсолютна межа, що застосовується незалежно від моменту виявлення нововиявлених обставин.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що основна відмінність між указаними строками полягає в тому, що строк, установлений частиною третьою статті 363 КАС України, на відміну від тридцятиденного строку, є остаточним і не може, відповідно до частини третьої статті 363 КАС України, бути поновлений навіть у випадках існування поважних причин його пропуску.

Така умова перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами служить для забезпечення стабільності правових відносин, урегульованих судовим рішенням, оскільки обмеження права звернутися із такою заявою трирічним строком, запобігає ситуаціям, коли судове рішення може бути поставлене під сумнів через невизначено довгий період часу. Це правило також обмежує і дискреційні повноваження суду поновлювати процесуальні строки, на свій розсуд, у випадках, коли від моменту набрання судовим рішенням законної сили минуло три роки і правовідносини вже набули стабільного характеру.

Суд також звертає увагу, що про преклюзивність указаного строку свідчить і те, що у березні 2025 року Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2689-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» (у редакції Закону від 11 березня 2025 року № 4283-IX) були унесені зміни до частини третьої статті 363 КАС України, згідно із якими законодавець установив єдине виключення із цього правила, а саме: трирічний строк може бути поновлений, зокрема, у разі перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Інших випадків поновлення трирічного строку законодавець не визначив, що свідчить про імперативність установлених ним процесуальних обмежень.

Підсумовуючи викладене суд наголошує, що Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою.

Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання, суд констатує, що перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи, з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення. Однак таке право не є необмеженим та має часові межі у вигляді трирічного строку за спливом якого настають юридичні наслідки у вигляді втрати такого права на перегляд судового рішення за правилами глави ІІІ КАС України.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові ВС від 04 листопада 2025 року у справі №н/560/7432/20, яка підлягаю урахуванню судом апеляційної інстанції.

Як установлено судами у цій справі і не заперечується заявником рішення у цій справі набрало законної сили 05.11.2018, а заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була подана до суду понад 7 років після дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Суд відхиляє доводи та аргументи апеляційної скарги щодо продовження/поновлення процесуальних строків, з посиланням на необізнаність позивача стосовно відчуження майна, позаяк як слідує із апеляційної скарги про обставини з приводу відчуження майна заявнику стало відомо, що у 2022– 2025 роках через відповіді ДПС та ухвали Господарського суду у пов`язаних справах.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Скол" залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 809/843/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос