Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №300/2409/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2409/25 пров. № А/857/40890/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С.М.

суддів -Кухтея Р.В.

Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 300/2409/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїМикитюк Р.В.

дата складання повного тексту рішенняне зазначено

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

У квітні 2025 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач), у якій позивач просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 04 лютого 2004 року по 31 грудня 2009 року та зобов`язати відкоригувати помісячно персоніфіковані дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 04 лютого 2004 року по 31 грудня 2009 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 300/2409/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період з 04.02.2004 по 31.12.2009, часу здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 04 лютого 2004 року по 31 грудня 2009 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає те, що у системі персоніфікованого обліку застрахованих осіб відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків за спірний період, а тому немає підстав для зарахування цього періоду роботи позивача до страхового стажу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги позивач та відповідач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування 04 лютого 2004 року по 31 грудня 2009 року, оскільки позивач надав докази сплати єдиного податку за весь час здійснення підприємницької діяльності, який, зокрема, частково спрямовується на сплату страхових внесків.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що 27 січня 2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача про попередній розрахунок пенсії за віком.

Листом від 07.02.20205 року відповідач повідомив, що у системі персоніфікованого обліку застрахованих осіб відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків за період з 04.02.2004 року по 31.12.2009 року та з 01.04.2011 року по 29.03.2012 року. Зарахування вказаних періодів підприємницької діяльності до страхового стажу можливе, виключно, в судовому порядку.

10.02.2025 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

18.02.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняло рішення № 091630023520, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю страхового стажу та віку.

Із довідки форми РС, яка додана до рішення позивач встановив, що до його страхового стажу не включений час здійснення ним підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 04.02.2004 по 31.12.2009.

Вважаючи, що позивачу протиправно відмовлено в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У пункті 7 частини 1 вказаної вище статті зазначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Апеляційний суд встановив, що 10.02.2025 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно з принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

18.02.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняло рішення № 091630023520, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю страхового стажу та віку.

Зважаючи на те, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії та не зарахування до страхового стажу часу здійснення позивачем підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 04.02.2004 по 31.12.2009 прийняло Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, тому саме Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є належним відповідачем у справі.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є не належним відповідачем у справі.

Оскільки, заміна відповідача, відповідно до норм частини 8 статті 48 КАС України, допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції, то апеляційний суд позбавлений можливості замінити неналежного відповідача у справі, наслідком чого є відмова у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 300/6431/24 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області -відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос