Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №560/1529/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1529/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

28 січня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 85616,00 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позов задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 85616 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 00 коп. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсягу. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач вказує, що корінець першої податкової вимоги підтверджує її направлення на адресу м. Волочиськ, вул. Котовського, 12 в той час, як ДП ДАК «ХЛІБ УКРАЇНИ» Волочиський КХП зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, буд. 8. Вказаний факт дає підстави стверджувати, що податкова вимога не була належним чином вручена платнику податків і, як наслідок, не наступив момент з якого можливе проведення такого стягнення коштів, а тому звернення Позивача до суду є передчасним.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 85616,00 грн., яка утворилася по податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі нарахованої непі на загальну суму 85616,00 грн.

Позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу №1/5 від 09.10.2001 та другу податкову вимогу форми "Ю" №2/221 від 20.11.2001, проте вжиті відповідачем заходи не призвели до погашення заборгованості відповідачем.

Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції вірно врахував, що станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 85616 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Так, ГУ ДПС у Хмельницькій області було виставлено податкову вимогу та направлено її рекомендованим листом Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів" та отримано відповідачем 18.10.2001 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доводи апелянта про те, що податкова вимога не була належним чином вручена у зв`язку з направленням її за адресою: м. Волочиськ, вул. Котовського, 12 замість м.Волочиськ, вул. Котовського, 8, є безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи.

По-перше, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, адресованого на м. Волочиськ, вул. Котовського, 12, яке містить підпис отримувача, що беззаперечно підтверджує факт отримання відповідачем податкової вимоги. Таким чином, твердження про її невручення спростовуються належними і допустимими доказами.

По-друге, відповідачем не надано жодних доказів того, що поштове відправлення було вручено сторонній особі, а підпис у повідомленні про вручення не належить представнику чи працівнику підприємства.

По-третє, сама по собі формальна розбіжність у номері будинку за умови фактичного вручення кореспонденції не може свідчити про порушення порядку направлення податкової вимоги та не впливає на настання правових наслідків, передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, податкова вимога була вручена відповідачу належним чином, строки для вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу настали, а тому твердження відповідача про передчасність звернення позивача до суду є необґрунтованими, такими, що не підтверджені доказами, та спрямованими виключно на уникнення виконання податкового обов`язку.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано підтвердження непогашення податкового боргу в сумі 1983,80 грн станом на 09.10.2001 року та 9767,07 грн станом на 20.11.2001 року, є безпідставними, оскільки наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, зокрема податковою вимогою, розрахунком заборгованості та обліковими даними контролюючого органу, які є належними і допустимими доказами.

Отже, зі змісту матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг по у розмірі 85616 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник внаслідок самостійного узгодження відповідачем податкових зобов`язань, які не сплачені у встановлений законом строк.

Доказів погашення суми боргу матеріали справи не містять та відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.